Згідно з п. 201.12 ПКУ при ввезенні товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, що підтверджує сплату податку.
Цей пункт не встановлює обмеження щодо типу митної декларації. А отже, тимчасова митна декларація виходячи з її функціонального призначення цілком підтверджує сплату ПДВ, що дає право імпортеру на відображення податкового кредиту на підставі тимчасової МД.
Такої самої думки дотримуються й податкові органи. Так, у консультації (категорія 101.10 БЗ) вони прямо зазначили: у разі ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на підставі митної декларації (у тому числі тимчасової).
На цьому фоні досить дивно виглядають деякі судові рішення. Так, в одному зі своїх рішень (№ К/800/14289/13 від 29.01.2015 р.) ВАСУ не погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі тимчасових МД. Міркування ВАСУ такі: тимчасова МД не є завершальним етапом митного оформлення, а тільки передбачає спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг.
Завершальною стадією митного оформлення є прийняття митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку. Звідси висновок: датою виникнення права на податковий кредит вважається дата видачі митницею повністю оформленої МД.
З такою високою інстанцією складно сперечатися. Проте вважаємо, що ця позиція ВАСУ не відповідає нормам ПКУ.