Роботодавець зберігає за мобілізованим гарантії згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП саме до тієї дати, яка у військовому квитку зазначена як дата виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Відповідно, працівник повинен стати до роботи в найближчий робочий день після дати демобілізації. Наприклад, якщо дата демобілізації 13.05.2015 р., тоді в ідеалі розпочати виконання трудових функцій працівник повинен 14.05.2015 р.
Проте, якщо працівник не з’явиться на роботі, це не означає, що ви зобов’язані його звільнити. Адже працівнику міг знадобитися час для повернення додому, він міг захворіти тощо. Якщо він повідомив роботодавця про повернення і узгодив дату виходу, то стане до роботи пізніше.
Але можлива ситуація, коли комісаріат підтвердив інформацію, що працівник демобілізований відповідного числа і контракт на проходження військової служби з ним не укладено. Водночас демобілізований працівник так і не з’явився на робочому місці і не повідомив про те, що бажає продовжити працювати у вас.
Тоді наступного дня після дати, зазначеної у військовому квитку як дата демобілізації, — 14.05.2015 р., він підпорядковується загальним трудовим правилам, зокрема, може бути звільнений за прогул згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Але перш ніж звільнити працівника, з’ясуйте, з якої причини він відсутній, раптом через хворобу тощо. Чому так важливо переконатися, через що працівник не вийшов на роботу? Пояснимо: у кожного незаконно звільненого трудівника є право поновитися на роботі. При цьому вам доведеться, як мінімум, оплатити невідпрацьований період, а то й «нарватися» на штрафи.
До з’ясування причин нез’явлення на роботу в табелі обліку робочого часу робіть відмітку «НЗ», а зазначивши причину відсутності — відкоригуйте її.