А ви вже внесли дані до ЄДР про вигодоодержувачів?

Гадаємо, ви погодитеся з тим, що власником будь-якого підприємства (за винятком державних і комунальних) врешті-решт є фізособа або група фізосіб. Це справедливо і в тому випадку, якщо засновником підприємства виступає юрособа. Адже в останньої теж є свої засновники, і якщо пройтися по цьому ланцюжку далі, то все одно дійдемо до якоїсь фізособи.

Ось їх, а також фізосіб, які реально (а не формально) володіють/керують підприємством, і хоче знати держава.

Тому з 26 листопада 2014 року — дати набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 р. № 1701-VII (далі  — Закон № 1701) — такі відомості потрібно вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців** (далі — ЄДР). Причому зауважте: якщо інформація про зазначених осіб змінюється, відомості в ЄДР доведеться оновлювати.

Але одразу попереджаємо: цей обов’язок стосується і підприємств, створених до зазначеної дати. Якщо ви належите до їх числа, але дані до ЄДР ще не внесли, покваптеся — часу для цього залишилося небагато.

На думку чиновників, зробити це потрібно не пізніше 25 травня (понеділок)***

А тепер про все детальніше.

Яких юросіб стосується

Вносити дані до ЄДР про бенефіціарів потрібно щодо будь-якого підприємства: ТОВ, АТ, приватне унітарне підприємство тощо. Причому врахуйте, що:

— обсяги діяльності підприємства значення не мають. Інакше кажучи, це стосується як великих підприємств, так і суб’єктів малого підприємництва;

— підприємства, що простоюють, від цього обов’язку не звільняються;

— зробити це потрібно навіть у тому випадку, якщо в підприємства всього один власник-фізособа і він, загалом, на виду.

Але винятки з цього правила теж є… хоча й нечисленні. Цей обов’язок не стосується, зокрема, державних і комунальних підприємств (ч. 1 ст. 64¹ ГКУ). Причому в цьому ключі, мабуть, ідеться тільки про унітарні державні/комунальні підприємства. Що стосується підприємств, у статутному капіталі яких є державна частка, то, вважаємо, їм доповнити відомості в ЄДР все ж доведеться.

Чи стосується цей обов’язок фізосіб-підприємців? Відповідь на це запитання знаходиться в самій ст. 64¹ ГКУ: їм ці відомості подавати не потрібно.

Хто такий бенефіціар

Для відповіді на це запитання звернемося до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII (далі — Закон № 1702). Бенефіціар — це фізособа, яка відповідає хоча б одній з двох наступних ознак (додамо від себе — незалежно від того, є вона резидентом чи нерезидентом).

По-перше, така фізособа незалежно від формального володіння може здійснювати вирішальний вплив на управління/господарську діяльність юрособи (безпосередньо або через інших осіб), що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права:

— володіння/користування всіма активами або їх значною частиною. Як бачите, для цього критерію враховується, у тому числі, і право користування активами (воно випливає, головним чином, з договорів оренди);

— вирішального впливу на формування складу (судячи з усього, тут ідеться про органи управління юрособи), результати голосування, а також здійснення операцій, які надають можливість визначати умови господарської діяльності;

— давати обов’язкові для виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

При цьому цей перелік не є вичерпним. Тому, якщо у фізособи є можливість вирішально впливати на управління/господарську діяльність юрособи будь-яким іншим чином, її також слід вважати бенефіціаром.

По-друге, така фізособа може впливати шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізособу або юрособу), самостійно або спільно з пов’язаними фізособами/юрособами володіння часткою в юрособі в розмірі 25 % і більше статутного капіталу/прав голосу в юрособі*. Водночас, якщо така фізособа — тільки агент, номінальний держатель (номінальний власник) або ж просто посередник щодо таких прав, то вона не вважається бенефіціаром.

Як бачите, ідеться, в основному, про засновників, учасників та/або власників**.

Що стосується директорів, членів правління або інших органів управління, то якщо ці особи не здатні впливати на підприємство в зазначених вище формах, то вони бенефіціарами не є

Водночас, «бенефіціарних» ознак досить багато і визначити їх може виявитися непросто. Тим паче, що бенефіціарів може бути й декілька (у такому разі до ЄДР доведеться включити відомості про кожного з них). У цьому ключі спростити це завдання можна, якщо запам’ятати, що бенефіціар — це завжди фізособа, яка реально (а не формально) володіє та керує підприємством. Отже, якщо в підприємства прозора структура власності, складнощів з цим не виникне. Ось декілька прикладів:

— якщо в ТОВ один засновник-«фізик», то він, за загальним правилом, і буде бенефіціаром. Це саме стосується унітарних приватних підприємств;

— якщо в ТОВ є три засновники — фізособи з частками у статутному капіталі 50 %, 30 % і 20 %, то перші два будуть бенефіціарами, а третій — ні (за умови, що він не впливає на підприємство іншим чином);

— якщо в ТОВ два засновники — фізособи з частками у статутному капіталі по 50 %, то бенефіціарами будуть обоє;

— якщо в ТОВ/АТ жоден із засновників/акціонерів не відповідає зазначеним вище ознакам (це можливо в разі їх значної чисельності), то бенефіціара в такому ТОВ/АТ може й не бути. У такому разі включати відповідні відомості до ЄДР не потрібно.

На перший погляд, може здатися, що все просто. Але, на жаль, це враження хибне. І ось декілька тому підтверджень:

— навіть посадові особи підприємства далеко не завжди можуть знати, хто є його бенефіціаром. Особливо, якщо враховувати, що реальна структура власності далеко не завжди прозора. Так, власником підприємства за ЄДР може значитися одна особа, а реально керувати ним і, як результат, вважатися бенефіціаром, зовсім інша (про таке, швидше за все, чув кожен);

— бенефіціар може не захотіти «світитися» в ЄДР. Тим паче, що зрештою дані відомості можуть опинитися у сторонніх руках. ☹ Адже згідно із законом вони є відкритими і загальнодоступними — ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755). У теорії це не звільняє від обов’язку включити відповідні відомості до ЄДР. Але якщо дивитися правді у вічі, то з думкою бенефіціара, швидше за все, доведеться рахуватися. І, впевнені, для когось буде легше заплатити штраф (про це ми поговоримо далі), ніж погодитися на внесення цих відомостей до ЄДР;

— як чиновники збираються контролювати правильність цих відомостей в ЄДР (особливо якщо бенефіціаром є нерезидент) — питання. Тим паче, якщо врахувати, що жодних документів, які б підтверджували їх достовірність, подавати не потрібно.

Також не зовсім зрозуміло, як отримати відомості про бенефіціара юрособи-засновника — адже він може й відмовити в їх наданні* (особливо, якщо частка його участі незначна). Загалом, все сталося як завжди. Мету законодавець поставив, а ось механізм її досягнення був відданий на відкуп практиці ☹.

Як унести відомості до ЄДР

Сам по собі механізм уключення відомостей про бенефіціара до ЄДР простий. Якщо підприємство тільки створюється, то його бенефіціара потрібно зазначити в реєстраційній картці за формою 1 (її зовсім нещодавно виклали в новій редакції — згідно з наказом Мін’юсту від 10.04.2015 р. № 529/5**). Для цього в ній передбачено окрему сторінку. Вона так і називається — «Відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)». Причому якщо бенефіціарів декілька, то заповнити потрібно відповідне число таких сторінок. Тобто, якщо бенефіціарів 3, доведеться заповнити 3 такі сторінки.

Ми вже говорили, що подавати будь-які документи, що підтверджують «бенефіціарність», не потрібно. Водночас, згідно із законом держреєстратор ці відомості все ж повинен перевірити — і якщо він виявить, що вони є неправдивими, то відмовить у держреєстрації (ч. 1 ст. 27 Закону № 755). Якщо ж підприємство було створене до набуття чинності Законом № 1701 (ср. ) і досі не включило відомості про бенефіціарів в ЄДР, це потрібно зробити зараз (на думку чиновників, не пізніше 25 травня). Для цього вам потрібно подати держреєстратору (за місцезнаходженням реєстраційної справи) реєстраційну картку за формою 4***. Зробити це можна особисто або надіслати цей документ поштовим відправленням з описом вкладення (ураховуючи довжину черг у держреєстраторів, останній варіант виглядає досить привабливим).

І в межах цього питання вас може зацікавити ще декілька моментів:

— як ми вже зазначили, якщо ваш бенефіціар зміниться (або ж зміняться дані про нього), відомості в ЄДР доведеться оновити. З цією метою вам доведеться подати реєстраційну картку за формою 4. Строків для її подання Закон № 755 не встановлює, але водночас краще з цим не затягувати (щоб не потрапити під солідний штраф, а також уникнути проблем з банківським обслуговуванням — див. далі);

— ці відомості вам доведеться подавати й суб’єктам первинного фінансового моніторингу: зокрема, банкам (!), страховикам, професійним учасникам фондового ринку тощо (ч. 2 ст. 5 Закону № 1702). Крім того, ці суб'єкти мають право запрошувати їх і в держорганів. Причому, якщо зазначені суб’єкти від вас цієї інформації не отримають, то вони зобов’язані відмовити в установленні ділових зв’язків/виконанні фінансової операції (ч. 1 ст. 10 Закону № 1702).

Що загрожує, якщо промовчати про бенефіціарів

За неподання держреєстратору відомостей про бенефіціарів передбачено адмінвідповідальність за  ст. 166¹¹ КУпАП. У такому разі

на керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу), можуть накласти штраф від 5100 до 8500 грн.

Але тут урахуйте певні нюанси:

— як бачите, штраф передбачено тільки за неподання зазначених відомостей. Якщо ж такі відомості виявляться неправдивими, то, ймовірно, його накласти не мають права. Але не думаємо, що чиновники підходитимуть до цього питання настільки буквально. Більше того, не забувайте, що за зазначення неправдивих відомостей у документах, які подаються держреєстратору, передбачено кримінальну відповідальність ( ст. 205¹ Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III);

— по суті, це саме запитання виникає і в частині оновлення відомостей в ЄДР при зміні бенефіціара;

— якщо не включити ці відомості на етапі первинної реєстрації (тобто при поданні реєстраційної картки за формою 1), цей штраф не накладуть. У такому разі держреєстратор повинен залишити документи, подані на реєстрацію, без розгляду (ч. 11 ст. 24 Закону № 755). Хоча подивимось ще, як буде розвиватися практика;

— як бачите, штраф накладають на осіб, які представляють виконавчий орган юрособи (зокрема, на керівників). Бухгалтерів, юристів та інших працівників притягнути до цієї відповідальності не можуть;

— протоколи за цими порушеннями складають уповноважені посадові особи суб’єктів державного фінансового моніторингу* ( ст. 255 КУпАП). У свою чергу, розглядають їх і накладають штрафи суди ( ст. 221 КУпАП).

Крім того, неподання зазначеної інформації держ­реєстратору або її несвоєчасне оновлення може призвести до проблем з банківським обслуговуванням (а також при здійсненні інших операцій за участі суб’єктів первинного фінансового моніторингу). Про це ви могли прочитати вище.

висновки

• Практично всім юрособам при реєстрації потрібно зазначати свого бенефіціара. Його доведеться показати й тим, хто був створений до 26 листопада 2014 року, — зробити це потрібно не пізніше 25 травня.

• Бенефіціар — це перш за все фізособа, яка реально здійснює вирішальний вплив на господарську діяльність юрособи. Як правило, це засновники/власники.

• Якщо відомості про бенефіціара зміняться, відповідні дані в ЄДР доведеться оновити.

• Якщо бенефіціара до ЄДР не внести, на керівника підприємства можуть накласти адмінштраф у сумі від 5100 до 8500 грн. У такому разі можуть виникнути проблеми і з банківським обслуговуванням.