Зрозуміло, офіційної відповіді на таке запитання немає. Тому шукаємо орієнтири разом. Що у такій ситуації роблять з ПДФО? Адже ВЗ часто копіює ПДФО-правила.
Так, при купівлі-продажу об’єкта рухомого майна між фізособами посередник (юрособа або підприємець) виконує функції податкового агента щодо подання інформації про суму доходу та суму сплаченого податку. А ПДФО фізособа-продавець сплачує самостійно під час укладення договору ( другий абзац п. 173.3 ПКУ). Інакше кажучи, посередник тільки відображає в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму доходу та ПДФО. Консультації з подібними висновками є і в БЗ (див. розділ 103.02). Щоправда, із застереженням, що такий посередник не є комісіонером.
А ось комісіонер зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (за своїм місцезнаходженням) ПДФО із суми виплачуваного фізособі доходу. Річ у тім, що комісіонер укладає угоду від свого імені, тому формально саме він виплачує дохід фізособі, а не інша фізособа.
Чи потрібно чинити з ВЗ за аналогією з ПДФО? На наш погляд, іншого виходу немає. Наприклад, комісіонер, як і в ситуації з ПДФО, повинен буде виконати функції податкового агента в повному обсязі (утримати, сплатити та відобразити суми нарахованого та сплаченого ВЗ у формі № 1ДФ). Посередник-некомісіонер, орієнтуючись на п. 173.3 ПКУ, повинен тільки відобразити інформацію про ВЗ в 1ДФ. У будь-якому разі, торговцям цінними паперами податківці рекомендують діяти саме так (консультація в розділі 132.05 БЗ). Зважаючи на відсутність чітких рекомендацій з цього питання для повної впевненості рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію.