Частинами 5 і 6 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI визначено: якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати (далі — МЗП), установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника. При цьому слід ураховувати, що зазначена норма застосовується роботодавцем тільки при нарахуванні зарплати звичайним працівникам за основним місцем роботи.
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхування і за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, далі — Закон № 1058; ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, далі — Закон № 1105).
Причому місяць зараховується до страхового стажу як повний, якщо з доходів, нарахованих цього місяця, ЄСВ був сплачений у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, що дорівнює добутку МЗП відповідного місяця і ставки ЄСВ (у частині нарахувань та в частині утримань).
Якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менше, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховуєте до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Тобто місяці роботи, в яких сума сплаченого ЄСВ становить менше мінімального страхового внеску, будуть зараховані до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.
Як бачимо, основоположною є сплата страхових внесків у розмірі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому тільки при нарахуванні зарплати за місяць у розмірі не менше мінімальної і відповідно сплаті ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, застрахованій особі такий місяць роботи буде зараховано до страхового стажу як повний (див. також лист ДФСУ від 23.10.2015 р. № 22347/6/99-99-17-03-03-15). Таким чином, при підрахунку страхового стажу слід ураховувати страхові внески, сплачені з фактично нарахованої зарплати.
Сума ЄСВ, сплачена з додаткової бази справляння ЄСВ, не бере участі в розрахунках при обчисленні страхового стажу*.
* Вважаємо, що це роз’яснення суперечить порядку обчислення страхового стажу, наведеному в законах № 1058 і № 1105 (див. вище). На наш погляд, при розрахунку страхового стажу слід спиратися на суми ЄСВ, які щомісячно сплачуються застрахованою особою і її роботодавцем або застрахованою особою, як того вимагають ці закони, а не на розмір доходу, з якого такі внески були сплачені. Але якщо ви не готові сперечатися з ПФУ і ФСС, розрахунок страхового стажу для оплати періоду тимчасової непрацездатності робіть з урахуванням цього роз’яснення. — Прим. ред.