Спершу нагадаємо декілька «нерухомих» моментів. Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи (у тому числі нерезиденти) — власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ).
Причому щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що з’явилися в підприємства, податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Але насамперед після придбання об’єкта податок слід задекларувати (за місяці до кінця року суму податку підприємство розраховує самостійно). Для цього треба подати декларацію з податку на нерухомість протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на нерухомий об’єкт (п.п. 266.7.5 ПКУ).
А далі, як належить, вносять щоквартальні платежі. Податок сплачують щокварталу — до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (п.п. 266.10.1 ПКУ).
Тепер з приводу його обліку. Одразу зауважимо: податок на нерухомість неправильно капіталізувати та відносити на субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Там збирають витрати на купівлю, тобто пов’язані з придбанням (!) об’єкта. Та й у п. 8 П(С)БО 7* серед складових первісної вартості основних засобів «нерухомого» податку не знайти. А в цьому пункті йдеться тільки про реєстраційні збори, держмито, інші платежі, що здійснюються у зв’язку з набуттям прав на об’єкт, та інші витрати, пов’язані з придбанням.
* Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.
Проте податок на нерухомість — це не разовий платіж «з купівлі». Для нового власника — це періодичний платіж, що сплачується регулярно (щокварталу) доти, доки об’єкт перебуває у власності. Загалом, такий податок пов’язаний не з придбанням, а власне з наявністю об’єкта. Тому вважати пов’язаним з придбанням і капіталізувати на субрахунку 152 його не можна.
Тим паче, що світло на його облік пролив досвідчений Мінфін (лист від 18.08.2015 р. № 31-11410-08-16/26592). Він роз’яснив: податок на нерухомість уключається до витрат. А відображають їх традиційно — за напрямами витрат, тобто залежно від того, для яких цілей використовують об’єкт (Дт 23, 91, 92, 93, 949 — Кт 641/податок на нерухомість).
Що цікаво, своє слово сказали й податківці (див.підкатегорію 102.08.06 БЗ). Вони запропонували відносити «нерухомий» податок до складу адміністративних витрат підприємства (п. 18 П(С)БО 16**) як податки, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством. Вважаємо, що до цих роз’яснень якраз варто прислухатися у вашому випадку. Доки функціональне призначення об’єкта не відоме (об’єкт обліковується на субрахунку 152), уключайте податок на нерухомість до адміністративних витрат. Тоді в обліку нарахування і сплата податку на нерухомість відобразяться так (припустимо, що квартальний платіж становить 2000 грн.):
Облік податку на нерухомість
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Нараховано податок на нерухомість | 92 | 641 | 2000 |
| 2 | Сплачено податок на нерухомість | 641 | 311 | 2000 |
Ну а детальніше про податок на нерухомість читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 13; № 54, с. 19; № 80, с. 10.
** Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.