висновок документа
Якщо ФОП — платник єдиного податку групи 2 надає послуги з організації харчування юрособі — неплатнику ЄП, то такий ФОП порушує умови перебування у групі 2, але може перейти до групи 3
На жаль, відповідь на запитання про послуги у сфері організації харчування вийшла у авторів листа, що коментується, однобоко фіскальною.
Адже в п.п. 2 п. 291.4 ПКУ, на який є посилання в листі, «діяльність у сфері ресторанного господарства», що дозволяє ФОП працювати у групі 2 ЄП, зазначена окремо від послуг. Тому «суб’єктні» обмеження для послуг на «ресторанну сферу» не поширюються. Тобто для ФОП, які працюють у цій сфері, не має значення, який суб’єкт буде в них замовником.
Щоправда, при цьому потрібно підтвердити, що ФОП працює саме в «ресторанній» (громадського харчування) сфері. Для чого ФОП повинен серед видів діяльності, обраних ним для ЄП, мати якісь з кодами 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», 56.21 «Постачання готових страв для подій», 56.29 «Постачання інших готових страв», 56.30 «Обслуговування напоями» (згідно із КВЕД ДК 009:2010).
Крім того, цей лист фіскалів якось не дуже корелює з їх же консультацією в категорії 107.03 БЗ. Там, при відповіді на подібне запитання, автори зазначили таке. ФОП — платник ЄП групи 2, який працює у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від юросіб і ФОП, які оподатковуються за загальною системою, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник ЄП при обслуговуванні таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва та купованих товарів. Висновок абсолютно коректний (утім, у ньому незрозуміло навіщо педалюється продаж продукції та товарів).
Зауважимо, що йому вторить нещодавній лист ГУ ДФС у Тернопільській обл. від 23.10.2015 р. № 242/6/19-00-17-01-15/10697. На цьому фоні однобокий висновок листа ДФСУ, що коментується, виглядає доволі безглуздо.
Водночас ФОП — єдинникам групи 2, які працюють у ресторанній сфері, слід не скидати цей лист з рахунків. І хоча він — і не УПК, але, можливо, головні фіскали вирішили зробити жорсткішим свій підхід до цих питань. У світлі чого, отримуючи замовлення на «організацію харчування», інші «ресторанні» заходи, краще при оформленні не «випинати» в документах «послуги». А «за підсумками» оформляти не акти на надання послуг (обслуговування «харчувальних» заходів: банкетів, свят, тощо), а виставляти «загальносистемникам» рахунки за «ресторанну» продукцію/товари. А компенсацію за послуги з обслуговування краще «запхнути» в товарні націнки, щоб не дратувати «хиже око» перевіряючих.
Крім того, суб’єктам, які працюють у цій сфері, слід завчити напам’ять Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219. Згідно з цими Правилами (що раніше іменувалися не «ресторанними», а просто «громадсько-харчувальними») послуги із задоволення потреб споживачів у харчуванні (з організацією дозвілля або без) належать до ресторанного господарства. Отже, якщо ФОП працює в цій сфері, то група 2 має бути для нього завжди відкрита, незалежно від того, за послуги йому платитимуть «загальносистемники» чи за товари.
Нагадаємо, що ці проблеми ми детально висвітлювали в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 10, с. 46.