30.11.2015

ОЗ чи МНМА: що краще для підприємства-єдиноподатника?

Як впливає вартісний критерій, установлений в обліковій політиці для визнання необоротного активу МНМА, на суму єдиного податку, яку сплатить підприємство-єдиноподатник при продажу такого необоротного активу? (м. Полтава)

Одразу зазначимо: вартісний критерій вплине на суму єдиного податку (ЄП), сплаченого з продажу, тільки якщо одночасно дотримано такі умови:

1) підприємство продає необоротний актив (НА), первісна вартість якого перевищує 6000 грн.*;

2) підприємство продає НА після 12 календарних місяців від дня введення в експлуатацію;

3) підприємство використовує для амортизації МНМА один з «прискорених» методів амортизації, дозволених для цих об’єктів: 50 %/50 % або 100 % (згідно з п. 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92).

* Згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ вартісний критерій визнання активу основним засобом.

Пояснимо детальніше. Чому ми одразу виключили продаж НА, первісна вартість яких не перевищує 6000 грн. і з дня введення в експлуатацію яких не пройшло 12 календарних місяців?

Тому що при продажу таких НА немає права застосовувати абзац другий п. 292.2 ПКУ згідно з яким при продажу основних засобів (ОЗ) після 12 календарних місяців з дня їх введення в експлуатацію підприємство розраховує дохід, що підлягає обкладенню ЄП, як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю на дату продажу.

А отже, при продажу НА, що не відповідає хоча б одній із перших двох умов, ЄП обкладатиметься уся сума коштів від його продажу, незалежно від того, визнано такий актив ОЗ чи МНМА в бухобліку.

Якщо ж перші дві умови дотримано, але підприємство амортизує МНМА і ОЗ одним і тим самим методом, то все одно, ОЗ чи МНМА ми продаємо — залишкова вартість буде однакова. А отже, і впливу бухгалтерського вартісного критерію на суму, що підлягає обкладенню ЄП, немає.

Тільки в разі дотримання одночасно трьох умов бухгалтерський вартісний критерій безпосередньо впливатиме на суму, що підлягає обкладенню ЄП, а отже, і на суму власне ЄП. Причому саме завищення бухгалтерського критерію над критерієм, установленим ПКУ, може спричинити завищення суми, оподатковуваної цим податком.

Покажемо на прикладі одну операцію продажу в обліку різних підприємств.

Приклад. Два підприємства збираються в жовтні 2016 року продавати НА, що введений в експлуатацію 04.09.2015 р. Первісна вартість — 9000 грн. Ціна реалізації — 10000 грн. При цьому:

В обліковій політиці підприємства А зазначено, що НА, вартість яких не перевищує 7000 грн., належать до МНМА. Метод амортизації НА — прямолінійний. Строк використання — 5 років. Ліквідаційна вартість — 0 грн.

Підприємство Б відносить до МНМА всі НА, вартість яких не перевищує 10000 грн. Метод амортизації МНМА — 100 % у першому місяці використання.

Показник

Підприємство А

Підприємство Б

Залишкова балансова вартість у момент продажу

9000 - (9000 : 60 х 13) = 7050

9000 - 9000 = 0

Сума, що обкладається ЄП

10000 - 7050 = 2950

10000 - 0 = 10000

Як бачимо, за однією й тією самою операцією підприємства сплатять зовсім різні суми єдиного податку. А причина цьому — вартісний критерій, самостійно встановлений підприємством в обліковій політиці.