Складено акт — визначено розмір страхової виплати
Перший етап, з яким підприємство стикається в такій неприємній ситуації, — документування факту ДТП для з’ясування заподіяних збитків та встановлення суми страхової виплати.
Як правило, за пошкоджений в результаті ДТП застрахований автомобіль виплата страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування здійснюється на підставі (1) страхового акта та (2) заяви страхувальника (ст. 25 Закону про страхування).
Аварійний комісар (уповноважена особа страховика) на підставі проведеного дослідження і зібраних документів складає страховий акт (аварійний сертифікат) у 2 примірниках — один видає страховику. У страховому акті відображаються дата, час і місце настання страхового випадку, а також причини пошкодження або загибелі застрахованого майна, розмір отриманої страхувальником шкоди.
Сам же розмір страхової виплати (страхового відшкодування) визначається договором страхування. Він не може перевищувати розміру прямого збитку, понесеного страхувальником.
Розмір страхової виплати, як правило, зменшується на суму франшизи
Зверніть увагу! Згідно з п. 2.4 Методики № 142 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або разукомплектовання колісного транспортного засобу (КТЗ), з урахуванням фізичного зносу і витрат, які несе або може понести власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
При цьому, якщо вартість відновного ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то відновлення такого КТЗ є економічно недоцільним (п. 7.17 Методики № 142).
Бухгалтерський облік. Сума страхового відшкодування від страховика, що компенсує збиток через настання страхового випадку, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу ( п. 19 П(С)БО 15).
Вже в періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката) підприємство повинне показати дохід
Дохід у сумі страхового відшкодування відображається за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Податок на прибуток. Бухобліковий дохід збільшить об’єкт обкладення податком на прибуток, причому вже в періоді (!) складання страхового акта. При цьому не має значення, який статус у платника податків: малодохідник він або високодохідник, коригуючий фінрезультат на різниці.
Нагадаємо для порівняння, що в дореформений період (до 01.01.2015 р.) за податковими правилами при настанні страхового випадку об’єкт оподаткування не збільшувався так одразу: платники чекали періоду фактичного надходження грошей від страховика (див. дореформений п.п. 140.1.6 ПКУ).
ПДВ-облік. Нарахування страхових сум не має жодних ПДВ наслідків для сторін, оскільки це необ’єктна операція ( п.п. 196.1.3 ПКУ). Про це говорять і податківці (див. підкатегорію 101.13.03 БЗ): оскільки надання послуг зі страхування та перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів не є об’єктом обкладення ПДВ, і операція з отримання таких страхових платежів або операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ні в застрахованої особи, ні в страхової компанії (страховика).
Ліквідація знищеного об’єкта ОЗ
Бухгалтерський облік. Відповідно до п. 6 П(С)БО 7 об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод від його використання. Якщо об’єкт перестає відповідати цьому критерію (у нашому випадку внаслідок його знищення), то згідно з п. 33 П(С)БО 7 його вартість підлягає списанню з балансу*. Підставою для такої операції може слугувати Акт на списання автотранспортних засобів за формою № ОЗ-4 (форму цього первинного документа затверджено наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352), який складається постійно діючою комісією та підписується керівником. При цьому до Акта необхідно також додати копію акта аварії ( п. 42 Методрекомендацій № 561).
* Таке списання слід здійснити безпосередньо, без використання субрахунку 286 ( п. 2 розд. II П(С)БО 27).
Нарахування амортизації за знищеним об’єктом ОЗ необхідно припинити з наступного місяця після його вибуття зі складу ОЗ ( п. 29 П(С)БО 7).
Різницю між первісною (переоціненою) вартістю об’єкта ОЗ, що ліквідується, і накопиченою сумою амортизації (зносу) відносять до складу інших витрат того періоду, в якому проведено ліквідацію. У складі таких витрат відображають і витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта ОЗ: на розбирання, транспортування тощо ( п. 29 П(С)БО 16).
Отримані в результаті ліквідації об’єкта матеріальні цінності слід оприбутковувати за чистою вартістю реалізації або ціною можливого використання. Одночасно їх вартість потрібно включити до складу інших доходів (субрахунок 746).
ПДВ-облік. З точки зору ПДВ ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника прирівнюється до його постачання ( п. 189.9 ПКУ). Але в нас особливий випадок, що також прописаний в цьому пункті.
Нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при ліквідації знищеного об’єкта ОЗ не потрібно
Головне тут — подати документи про знищення ОЗ разом з декларацією з ПДВ, що подається за період ліквідації об’єкта ОЗ (див. підкатегорію 101.05 БЗ). Рекомендовані документи про знищення: Акт на списання основних засобів за формою № ОЗ-3 або Акт на списання автотранспортних засобів за формою № ОЗ-4; копія акта аварії. Подавати будь-які додатки до декларації з ПДВ треба в електронному вигляді ( пп. 46.4, 49.4 ПКУ).
І ще один важливий момент. Якщо при купівлі об’єкта ОЗ, що ліквідується, суми ПДВ було включено до податкового кредиту, то є загроза того, що податківці вимагатимуть, спираючись на п. 198.5 ПКУ, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з балансової вартості об’єкта ОЗ на початок періоду ліквідації. Таке нарахування вони пов’язують з тим, що об’єкт ОЗ нібито не використовуватиметься в госпдіяльності (див. підкатегорію 101.05 БЗ). Дотримуючись нових правил, що діють з 01.07.2015 р., для цих цілей складається зведена НН з типом причини «13» (не пізніше останнього дня звітного періоду) і реєструється в ЄРПН.
Але (!) на наш погляд, норми п. 198.5 ПКУ не повинні зачіпати випадку ліквідації об’єкта ОЗ у зв’язку з його повним знищенням, і нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Адже після ліквідації об’єкт використанню взагалі не підлягає (а тим більше в неоподатковуваній, в необ’єктній, в негосподарській діяльності, і вже точно не стане невиробничим об’єктом ОЗ).
Якщо після ліквідації об’єкта залишаються комплектуючі вироби, складові частини, компоненти чи інші відходи, то при їх оприбутковуванні на матеріальні рахунки з метою використання в господарській діяльності податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються ( п. 189.10 ПКУ, підкатегорія 101.06 БЗ).
Далі, продаючи запчастини та інші компоненти, доведеться як при звичайному постачанні товарів нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. База оподаткування при цьому визначається виходячи з договірної вартості, але (!) при цьому має бути не нижче ціни придбання товару ( п. 188.1 ПКУ). За мінімальну базу приймаємо первісну вартість запчастин, що продаються (тобто ту, яка сформувалася за дебетом субрахунку 209).
Інша справа, коли залишки ліквідованого об’єкта ОЗ платник реалізує як металобрухт. У такому разі діє звільнення від ПДВ, передбачене п. 23 підрозділу 2 ХХ ПКУ. До 1 січня 2017 року звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів за переліком, затвердженим постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15.
Але і в першому, і в другому випадку платник повинен скласти звичайну НН (щоправда, у другому випадку з позначкою «Без ПДВ») і зареєструвати її в ЄРПН.
Податок на прибуток. При ліквідації об’єкта ОЗ високодохідному платнику (з річним доходом більше 20 млн грн.), а так само малодохіднику, який прийняв рішення вести податковий облік з урахуванням різниць, доведеться відкоригувати фінрезультат на одну з різниць з обліку ОЗ — різницю між бухгалтерською та податковою залишковою вартістю об’єкта, що ліквідується ( пп. 138.1 і 138.2 ПКУ).
Для цього до бухгалтерського фінрезультату слід приплюсувати бухгалтерську залишкову вартість об’єкта, що ліквідується, і тут же відмінусувати податкову залишкову вартість об’єкта, що ліквідується.
Малодохідні платники (з річним доходом не більше 20 млн грн.) при визначенні податку на прибуток повинні орієнтуватися виключно на бухгалтерський фінрезультат.
Отримання страхового відшкодування
Для бухгалтерського обліку це просто приємна операція. Дохід за цією сумою вже відображено в обліку, тому підприємству слід суму страхового відшкодування просто врахувати за Дт 311.
Для податкового обліку так само не буде жодних наслідків. За прибутком: дохід було показано так само за нарахуванням. Тому надходження грошей на рахунок платника не змінить об’єкт оподаткування в періоді їх зарахування.
Щодо ПДВ так само жодних наслідків: отримання страхового відшкодування — необ’єктна операція ( п.п. 196.1.3 ПКУ, підкатегорія 101.13.03 БЗ).
Порядок обліку ліквідації в ДТП об’єкта ОЗ в результаті настання страхового випадку, а також облік отримання страхового відшкодування закріпимо на прикладі.
Приклад. За фактом настання страхового випадку (автомобіль потрапив у ДТП) складено страховий акт. Страхова компанія визнала повне знищення автомобіля, оцінивши залишки авто у суму 7000 грн. Страхувальником подано заяву на виплату страхового відшкодування в сумі 78400 грн. (страхова сума — 80000 грн. за вирахуванням 2 % франшизи в сумі 1600 грн.). Первісна вартість автомобіля — 140000 грн., сума нарахованого зносу — 60000 грн.
В обліку підприємства мають бути зроблені такі записи:
Облік ліквідації об’єкта ОЗ після аварії та отримання страхового відшкодування
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1. Автомобіль потрапив у ДТП | ||||
| 1 | Відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку (за вирахуванням франшизи — 1600 грн.) | 375 | 719 | 78400 |
| 2. Ліквідація автомобіля, що постраждав у ДТП | ||||
| 2 | Списано суму зносу ліквідованого автомобіля | 131 | 105 | 60000 |
| 3 | Уключено до витрат залишкову вартість списаного автомобіля | 976 | 105 | 80000 |
| 4 | Оприбутковано запчастини, отримані від розбирання автомобіля | 209 | 746 | 5000 |
| 5 | Оприбутковано металобрухт від розбирання автомобіля | 209 | 746 | 2000 |
| 3. Реалізація залишків від постраждалого автомобіля | ||||
| 6 | Реалізовані запчастини, отримані від розбирання автомобіля | 361 | 712 | 6000 |
| 7 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 1000 |
| 8 | Списано собівартість реалізованих запчастин | 943 | 209 | 5000 |
| 9 | Надійшла оплата за реалізовані запчастини | 311 | 361 | 6000 |
| 10 | Реалізовано металобрухт | 377 | 712 | 2000 |
| 11 | Списано собівартість реалізованого металобрухту | 943 | 209 | 2000 |
| 12 | Надійшла оплата за реалізований металобрухт | 311 | 377 | 2000 |
| 4. Отримано страхове відшкодування | ||||
| 13 | Отримано страхове відшкодування | 311 | 375 | 78400 |
висновки
У бухобліку дохід на суму страхового відшкодування визнається у періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката) . У цьому ж періоді збільшується й об’єкт обкладення податком на прибуток.
Нарахування страхових сум — необ’єктна операція для ПДВ.
При ліквідації знищеного об’єкта ОЗ бухгалтерський фінрезультат зменшать витрати в сумі залишкової вартості об’єкта ОЗ. Оприбутковані залишки об’єкта збільшать дохід. Високодохідникам доведеться скоригувати фінрезультат на «ліквідаційну» різницю.