15.10.2015

Способи виправлення помилок у формі № 1ДФ

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ — звітність з непростим характером. Незважаючи на статус податкової декларації, він живе за своїми індивідуальними правилами. Це саме стосується і способів виправлення помилок. Про те, як проводити коригування у формі № 1ДФ, читайте в цій статті.

Новий чи уточнюючий

Як виправити помилки, виявлені в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ? Відповідь на це запитання потрібно шукати в Порядку № 4 (1ДФ). Адже саме він регулює правила заповнення цього звіту. Треба віддати належне: в Порядку № 4 (1ДФ) досить чітко описані правила коригувань неправильних даних у раніше поданих формах № 1ДФ.

Перш ніж на числових прикладах розглянути порядок коригування даних у Податковому розрахун­ку за формою № 1ДФ (див. с. 35), розповімо, де (за якою формою) ви виправлятимете помилки.

Чому ж виникає необхідність виправити помилку, допущену в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ? Це відбувається у випадках, якщо:

1) податковий агент самостійно виявив помилки в раніше поданих розрахунках;

2) від податківців отримані повідомлення з інформацією про виявлені помилки.

Як ви здогадуєтеся, помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ виправляють у цій самій формі, але з особливим статусом. Простіше кажучи, Порядок № 4 (1ДФ) пропонує два способи виправити виявлені помилки. Для цього податковому агенту потрібно надати (розд. IV Порядку № 4):

1) або звітний новий Податковий розрахунок;

2) або уточнюючий Податковий розрахунок.

Майте на увазі: ви не можете обрати спосіб виправлення на власний розсуд. Тут усе залежить від того, в який саме момент було виявлено помилку.

Безпосередньо тип звіту ви визначите, поставивши відмітку в шапці Податкового розрахунку за формою № 1ДФ: «Звітний новий» або «Уточнюючий»

Отже, почнемо з першого способу — подати звітний новий Податковий розрахунок. Його подають, якщо помилка в уже раніше поданому звіті була виявлена вами до закінчення граничного строку його подання (п. 4.2 Порядку № 4 (1ДФ)).

Вам відомо, що Податковий розрахунок надають окремо за кожен квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу ( п.п. «б» п. 176.2 ПКУ, п. 2.1 розд. II Порядку № 4 (1ДФ)). Якщо останній день строку надання Податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважатиметься операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Наприклад, форму № 1ДФ за 3 квартал 2015 року вам потрібно подати не пізніше 9 листопада 2015 року. Бухгалтер подав Податковий розрахунок 30 жовтня 2015 року, а 2 листопада він виявив помилку. У такій ситуації не пізніше 9 листопада 2015 року він може подати звітний новий Податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Зверніть увагу: виправлення помилок у звітному новому Податковому розрахунку — фінансово безболісний варіант. Він не зумовить сплати штрафних санкцій (лист ДФСУ від 24.04.15 р. № 8828/6/99-99-17-02-01-15). Але ще раз підкреслимо: подати його можна тільки в разі, якщо строк подання звітності ще не минув.

Другий спосіб виправитися — подати уточнюючий Податковий розрахунок. Як ви вже здогадалися, його подають, якщо помилку у формі № 1ДФ було виявлено після закінчення граничного строку його подання (п.п. 4.3 розд. IV Порядку № 4 (1ДФ)).

Наприклад, у жовтні 2015 року ви виявили помилку, допущену в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2015 року. Поїзд пішов, і звітний новий Податковий розрахунок подавати пізно. Чому? Граничний строк подання форми № 1ДФ за 2 квартал 2015 року — 10 серпня 2015 року (перенесення дати з неділі 9 серпня 2015 року) уже минув. Відповідно, виправлятися слід через уточненку.

Зверніть увагу! Починаючи зі звіту за 1 квартал 2015 року, діє форма Податкового розрахунку, затверджена наказом № 4. Саме за нею (чинною формою) ви подаєте звітний новий і уточнюючий звіт, навіть якщо потрібно виправити інформацію в Податковому розрахунку за звітні періоди минулих років. Наприклад, у вересні 2015 року ви виявили помилку у звіті за 4 квартал 2014 року, що подавався за «старою» формою. Для того, щоб її виправити, потрібно подати уточнюючий Податковий розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.

Також нагадаємо, яких видів помилок можуть припуститися податкові агенти.

* Ідеться про найменування податкового агента або фіскального органу; податкову адресу; реквізити «Працювало за трудовими договорами (контрактами)», «Працювало за цивільно-правовими договорами», «Порція». Вважаємо, що помилитися в інших реквізитах заголовної частини «шапки» форми № 1ДФ податковому агенту не дозволить програмне забезпечення по заповненню або ж інспектор, який буде приймати звітність.

Незважаючи на різноманітність помилок, за типом виправлення відрізнятися від решти будуть тільки помилки в реквізитах заголовної частини Податкового розрахунку (наприклад, «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» тощо). Річ у тім, що прямих інструкцій у Порядку № 4 (1ДФ) для виправлення таких неточностей немає. На наш погляд, вам потрібно просто подати звітний новий або уточнюючий Податковий розрахунок, при цьому заповнити в ньому тільки заголовну частину («шапку»). Про методику виправлення помилок в інших розділах поговоримо на с. 35, 39.

Давним-давно, давним-давно...

Наприклад, ви припустилися помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у сумі ПДФО (сама сума оподатковуваного доходу була визначена правильно) давним-давно і, на щастя, фіскали досі її не виявили. Що ж, у вас є шанс забути про неї та не коригувати інформацію у звітності (не подавати уточненку). Але, щоб переконатися в такій можливості — порахуйте строк давності. Що це за строк, пояснимо далі.

Про строк давності йдеться в п. 102.1 ПКУ. Так, у разі подання уточнюючого розрахунку контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів** з дня подання уточнюючого розрахунку.

** 2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ.

Якщо суму недоплати не виявили протягом 1095 днів, то помилку можна не виправляти, а отже, подавати уточнюючий звіт не потрібно

Строк давності зрозумілий — 1095 днів. Але для того, щоб правильно його обчислити, необхідно знати, з якого числа він починає відлічуватися, як проходить його перебіг і яким числом закінчується.

Як же розрахувати строк давності? Почніть з дати, що настає за останнім днем подання Податкового розрахунку. Причому зауважте, початок такого відліку прив’язується:

1) саме до тієї форми № 1ДФ, в якій було допущено помилку;

2) до останнього дня подання такої форми № 1ДФ, а не до фактичної дати, в яку вона була надана.

Пояснимо на прикладі. Податковий розрахунок з помилкою за 1 квартал 2012 року (граничний строк подання — 10 травня 2012 року) було подано 10 квітня 2012 року, строк для виправлення відлічуватиметься з 11 травня 2012 року, а минає строк давності в загальному випадку 10 травня 2015 року. Проте оскільки цей день припадає на неділю, то останнім днем строку вважається 11.05.2015 р. (див. ч. 5 ст. 254 ЦКУ).

Але в будь-якому правилі є винятки, тому інколи вам доведеться враховувати й окремі особливості відліку строку давності. Розглянемо декілька таких випадків.

Нестандартний випадок подання форми № 1ДФ

Відлік строку давності

«Помилковий» розрахунок подано пізніше граничного строку

З дати, що настає за днем його фактичного подання ( п. 102.1 ПКУ)

«Помилковий» розрахунок подано своєчасно, проте строк його подання було перенесено за правилами вихідного/неробочого дня

З останнього дня для подання розрахунку з урахуванням такого перенесення

Максимальний строк подання «помилкового» розрахунку відсувався за правилами п. 102.6 ПКУ (за переліком поважних причин)

З останнього дня для подання розрахунку з урахуванням такого перенесення

За період, що виправляється, уже подавався уточнюючий розрахунок

Строк обривається і починає відлічуватися заново — з дати такого подання (абзац другий п. 102.1 ПКУ). Це правило діє навіть у тому випадку, якщо «помилковий» розрахунок подавався більше 1095 днів тому

Зауважимо, що податківці також у своїх роз’ясненнях в БЗ вказують на те, що подання податковим агентом уточнюючого Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за періоди, за якими минув строк давності (1095 днів), ПКУ не передбачено (див. роз’яснення в категорії 103.25 БЗ).

А ось якщо ви виявили помилку в сумі ПДФО у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ до закінчення 1095-дневного строку, то вам є сенс виправитися під час будь-якого перерахунку з ПДФО і надіслати до податкової уточнюючий розрахунок. Річ у тім, що, на нашу думку, якщо ви виправите самі помилку, то у такій ситуації вам не загрожує штраф згідно з п. 119.2 ПКУ в розмірі 510 грн.

Водночас зазначимо, що податківці вважають, що уникнути штрафу згідно з п. 119.2 ПКУ при самовиправленні можна тільки в разі проведення так званого класичного перерахунку. Тобто перерахунку суми нарахованої платнику податків зарплати і суми нарахованої податкової соціальної пільги (див. роз’яснення в категорії 103.26 БЗ). Ми не погоджуємося з цією думкою.Аргументи детально викладено у статті нашого фахівця в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 10.

У наступних статтях ми з вами поговоримо про механізм виправлення різних видів помилок у розділах I і II Податкового розрахунку. Крім того, розберемося на прикладах, як провести коригування прийнятої податківцями форми № 1ДФ.

висновки

  • Для того щоб відкоригувати показники форми № 1ДФ до закінчення строку її подання, формують і надсилають податківцям Податковий розрахунок з відміткою «Звітний новий».
  • Якщо ж потрібно виправити помилки в уже поданій формі № 1ДФ після закінчення граничного строку її подання, то подають Податковий розрахунок з відміткою «Уточнюючий».
  • Якщо помилка, пов’язана з недоплатою ПДФО, допущена в періодах, за якими минув строк давності (1095 днів), то виправляти її не потрібно, оскільки відповідальність вам не загрожує. Відповідно, уточнюючий Податковий розрахунок не подають.