Помилку однозначно треба виправляти. Бо ж суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (п. 13 ст. 3 Закону про РРО)*. Тобто реально у скриньці РРО має бути рівно стільки коштів, скільки їх залишилось відповідно до щоденного Z-звіту.
Що ж робити, якщо ви помилилися: провели операцію зі службового внесення коштів на суму, не відповідну реальній? Тут у вас, власне, лише два можливі шляхи дій (відповідно до п. 7 гл. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417):
— якщо ваш РРО дозволяє реєструвати від’ємні суми, то скасування помилково проведеної операції відбувається саме через таку «від’ємну» реєстрацію;
— якщо ваш РРО не забезпечує накопичення від’ємних сум у фіскальній пам’яті — помилка виправляється тільки операцією «службова видача» (ні в якому разі не «сторно»).
Власне, цей порядок виправлення помилки вам давно відомий. І увагу на нього ми звертаємо тому, що податківці прямо визнали: він є актуальним в тому числі для виправлення помилково проведених операцій із службового внесення (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 109.06).
Не забувайте також, що при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку складається спеціальний відповідний акт. У ньому зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Після цього акт передається до бухгалтерії (де зберігається протягом трьох років) або підклеюється на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Усе це актуально у тому випадку, якщо ви виявили помилку до кінця поточного робочого дня. Наступного дня анулювати помилково проведену через РРО операцію вже не вийде. Бо ж це не передбачено чинним законодавством. Що ж робити, якщо таке все ж станеться?
У цьому випадку вас чекають штрафні санкції. Згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО, якщо протягом календарного року в ході перевірки встановлюється, що сума готівкових коштів більш ніж на 10 відсотків не відповідає мінзарплаті на 1 січня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:
— 1 гривня — за порушення, вчинене вперше;
— 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Щоправда, цей штраф можуть накласти лише при фактичній перевірці (ст. 80 ПКУ). Тобто якщо ви протягом поточного дня не виправили помилку і якраз «під таку помилку» отримали перевірку без попередження. Бо ж пізніше невідповідність навряд чи можна встановити.
Окрім того, за не виправлену протягом дня помилку податківці хочуть вам «підшити» неповне оприбуткування готівки в касу. Посилаються вони на те, що оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі Z-звітів (п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637).
Із цього податківці роблять категоричний висновок: якщо помилку не виправили протягом дня — матимете штраф за неоприбуткування готівки.
Нагадаємо: такий штраф стягується у п’ятикратному розмірі від суми неоприбуткованої суми готівки (див. ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95).
Ми ж вважаємо, що тут усе залежить від характеру помилки. Якщо ви за операцією «службове внесення» провели через РРО більше коштів, ніж насправді внесли у скриньку РРО, — по факту виходить недостача. Або надмірне оприбуткування готівки. Тому вищезгаданий штраф застосовуватися не повинен. У цьому випадку говорити про неоприбуткування готівки не доводиться. А от якщо через РРО проведено менше коштів, ніж фактично внесено, — можна говорити про неповне оприбуткування готівки.