Це незаконно, і ось чому.
За звичаєм фіскали базують свої запити на п.п. 20.1.2 ПКУ. Він надає контролюючим органам право, зокрема, отримувати безоплатно від платників — увага! — у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, доходи і витрати, та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог (податкового) законодавства, а також фінансову та статистичну звітність — ще раз увага! — у порядку та на підставах, визначених законом, тобто ПКУ. До речі, те, що фіскали у вас просять — це не фінансова і не статистична звітність (оскільки склад тієї й іншої встановлено профільним законодавством). І ще: Київський апеляційний адмінсуд (див. ухвалу від 21.07.2016 р. у справі № 826/20835/15 тут: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59193372) каже, що для обґрунтування відповідного запиту податківцям мало процитувати норму ПКУ, а потрібно ще й навести конкретну підставу чи привід, щоби вимагати податкову інформацію від платника.
Придивившись до відповідних «порядку та підстав», визначених ПКУ, бачимо, що згідно з п. 73.1 ПКУ контролюючому органу податкова інформація подається або (1) періодично (увага! — тільки визначена у ст. 72 ПКУ), або (2) на «окремий письмовий запит» контролюючого органу.
Очевидно, що ви отримали не окремий запит. Хоча б тому, що цей нібито «запит», по-перше, не окремий. У тому сенсі, що інформацію вимагається подавати саме періодично. І до того ж, адресований він не окремому платнику, а всім платникам певної категорії — ПДВ-спецрежимним сільгосппідприємствам. А по-друге, для нього немає жодної з шести підстав, перелічених у п. 73.3 ПКУ (і навіть «гумової» шостої)...
Про подробиці отримання саме окремих запитів податківців і про те, як на них реагувати, ви читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 19.
Таким чином, у своєму запиті податківцям апелювати слід було б не до п. 73.3 ПКУ (що має місце фактично), а до п. 73.2 ПКУ, який якраз і регулює періодичне подання податкової інформації. А змухлювати вони вирішили, мабуть, ось через що...
Річ у тім, що в п. 73.2 ПКУ визначено закритий (тобто обмежений) перелік інформації, що підлягає поданню податківцям періодично, причому — із зазначенням конкретних норм ПКУ: п.п. 72.1.1.1 (податкові декларації); п.п. 72.1.1.2 (стосується тільки великих платників, що підтверджується в листі ДФСУ від 24.06.2016 р. № 13885/6/99-99-14-03-03-15); п.п. 72.1.1.4 (стосується застосування РРО); п.п. 72.1.2 (вашої категорії платників не стосується у принципі); п.п. 72.1.5 (стосується контрольованих операцій). Крапка!
Коротше кажучи, у податківців немає права вимагати від платників періодичного подання жодної іншої податкової інформації, крім переліченої в п. 73.2 ПКУ.
Більше того, у п. 5 Порядку періодичної подачі інформації..., затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245, прямо визначено перелік відповідної інформації. А тих відомостей, періодичного подання яких від вас вимагають податківці, там, звичайно ж, немає і близько! ☺
Якщо називати речі своїми іменами, то місцеві податківці без найменшого вагання намагаються своєю цидулкою встановити для платників ПДВ на спецрежимі нову форму щомісячної податкової звітності. А таких повноважень немає не те що в них, а й навіть у їх начальства. Адже п. 46.5 ПКУ делегує право затвердження форм звітності Мінфіну.
Загалом, запам’ятайте: від платників ПДВ — сільгоспспецрежимників для підтвердження відповідного статусу ПКУ не вимагає жодної іншої спеціальної періодичної щомісячної звітності, крім як декларації з ПДВ (і в її складі — додатків ДС9, ДС10).