З метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 ПКУ передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Ця вимога означає, що згадана довідка користується доказовою силою офіційних документів на території України за умови:
— її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитка печатки або штампу, якими скріплено документ; або
— засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав — учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р.; або
— наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження* (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).
* Порядок застосування таких договорів роз’яснив Мін’юст у листах від 11.05.2010 р. № 26-26/291 і від 29.11.2012 р. № 11891-0-4-12/12.2.
За матеріалами підкатегорії 102.18 БЗ