Податкова накладна, про яку ми зараз будемо говорити, складається у одному-єдиному випадку. А саме: коли платник ПДВ придбаває у нерезидента послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Головна особливість цієї податкової накладної в тому, що вона складається отримувачем послуг від нерезидента. Таке правило встановлене п. 208.2 ПКУ, і це дійсно єдиний випадок, коли податкову накладну складає не продавець, а покупець. Він же і реєструє цю незвичайну накладну в ЄРПН. Причому в такого покупця зазначена податкова накладна одночасно і фіксує податкові зобов’язання ( абзац третій п. 187.8 ПКУ), і є підставою відобразити податковий кредит ( абзац четвертий п. 198.2 ПКУ; п.п. «г» п. 201.11 ПКУ). От вже ж дійсно: феномен, так феномен ☺.
Про дату, на яку відображаються у складі ПДВ-зобов’язань і кредиту суми ПДВ, відображені у цій накладній, ми вже говорили в попередній статті, тому повторюватися не будемо. Натомість скажемо кілька слів про особливості ЄРПН-реєстрації цієї накладної.
Строк реєстрації такої накладної загальновстановлений — протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань
Штрафи за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію такої накладної не застосовуються (див. також лист ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27879/6/99-99-19-03-02-15). Причому якщо платник вчасно зареєструє таку накладну в ЄРПН, податкові зобов’язання і податковий кредит буде відображено не просто в одному ПДВ-періоді, а однією і тією самою датою (див. також консультацію із БЗ, підкатегорія 101.20 і лист ДФСУ від 29.06.2016 р. № 14156/6/99-99-15-03-02-15). Тому зазначена операція у підсумку матиме нульовий вплив на реєстраційний ліміт — його буде спочатку зменшено на суму ПДВ, а потім — на цю ж саму суму збільшено ( п. 2001.3 ПКУ).
Іноді наші читачі на «гарячій лінії» запитують: чи означає це, що для ЄРПН-реєстрації такої накладної можна мати «нульовий» реєстраційний ліміт? На жаль, ні. Адже податковий кредит за нашою накладною можна відобразити лише після її реєстрації в ЄРПН. А для такої реєстрації вам потрібно, аби сума вашого ліміту була не менше суми ПДВ у накладній. Тільки після того як ви накладну зареєструєте і інформація про це надійде в СЕА*, «нерезидентський» податковий кредит збільшить реєстраційний ліміт — по суті, відновить його у тій самій сумі, що і до реєстрації нашої особливої накладної.
* Саме таку хронологію подій визначає консультація із БЗ, підкатегорія 101.08.
Тож фактично реєстрація податкової накладної на послуги, отримані від нерезидента, потребує позитивного реєстраційного ліміту, як і у випадку з будь-якою іншою податковою накладною. Якщо у вас не вистачає ліміту, або є більш нагальні для реєстрації податкові накладні, ви, звичайно, можете відкласти ЄРПН-реєстрацію «нерезидентської» накладної, не турбуючись про штрафи. Але тоді податкові зобов’язання ви все одно відобразите у періоді придбання послуг, а от відображення податкового кредиту доведеться відкласти.
На щастя,ви можете спокійнісінько дочекатися зручного моменту для реєстрації накладної (в межах 180 днів, які даються на ЄРПН-реєстрацію). Після цього податковий кредит можна відобразити у періоді реєстрації накладної або в будь-якому наступному періоді (з урахуванням строку 365 днів з дати складання податкової накладної). Більше того, податковий кредит можна відображати навіть після 365-денного строку (в межах 1095 днів) — через подачу уточнюючого розрахунку (див. консультації із БЗ, підкатегорії 101.14, 101.20 і лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15).
Водночас зауважте: податківці наполягають на тому, що уточнюючий розрахунок потрібно подавати саме до того ПДВ-періоду, коли вперше виникло право на податковий кредит (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.14)**. На нашу ж думку, подавати такий розрахунок можна до будь-якого ПДВ-періоду, який вписується у 365-денний строк.
** Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 15.
Порядок заповнення податкової накладної, складеної згідно з п. 208.2 ПКУ, має низку характерних особливостей. Наведемо ці особливості у таблиці.
Особливості складання податкової накладної на послуги від нерезидента
| Назва реквізиту накладної | Що зазначається |
| «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» | Зазначається тип причини «14» — складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента ( п. 8 Порядку № 1307) |
| «Постачальник (продавець)» | Зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент) ( п. 12 Порядку № 1307). Найменування нерезидента зазначається державною (українською) мовою, а в разі неможливості перекладу допускається зазначати найменування нерезидента іноземною мовою (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.17) |
| «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» | Зазначається умовний ІПН «500000000000» ( п. 12 Порядку № 1307) |
| «Отримувач (покупець)» | Зазначається найменування платника, який складає накладну ( п. 12 Порядку № 1307) |
| «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» | Зазначається ІПН платника, який складає накладну ( п. 12 Порядку № 1307) |
Решта реквізитів податкової накладної заповнюються без особливостей. Підтверджують це також і податківці у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 101.17. І тепер настав час закріпити наші знання про податкову накладну, складену отримувачем послуг від нерезидента, на практичному прикладі (див. с. 23).
Як бачите, нічого складного і страшного у «нерезидентській» податковій накладній немає. Тож рухаємося далі!
висновки
- Податкова накладна при отриманні ПДВ-оподатковуваних послуг від нерезидента складається і реєструється у ЄРПН отримувачем послуг.
- Така податкова накладна фіксує податкові зобов’язання з ПДВ при придбанні послуг у нерезидента, а у разі реєстрації в ЄРПН дає право на податковий кредит.
- Найменування нерезидента у такій податковій накладній має зазначатися державною (українською) мовою, а у разі неможливості перекладу — іноземною.