Одразу зауважимо: при списанні кредиторської заборгованості (хоч унаслідок закінчення строку позовної давності, хоч унаслідок прощення нерезидентом вашої заборгованості за імпортний товар) ПК не коригуємо і компенсуючі ПЗ не нараховуємо. Пояснимо чому.
Спочатку про некоригування податкового кредиту. Операція зі ввезення товару на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ ( п.п. «в» п. 185.1 ПКУ). Податкові зобов’язання з ПДВ при ввезенні виникають уже на дату подання митної декларації (МД) для митного оформлення ( п. 187.8 ПКУ). Платять «імпортний» ПДВ, як правило, ще до дня або в день подання митної декларації ( п. 206.1 ПКУ). Так-от, заплативши на митниці ПДВ, платник має право врахувати його суму у складі ПК. Таке право виникає на дату сплати «імпортних» податкових зобов’язань за ввезений товар ( абзац четвертий п. 198.2 ПКУ). А підставою для його відображення була ваша МД, що підтверджує факт сплати цього податку ( п. 201.12 ПКУ).
Далі при списанні кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності або ж при прощенні нерезидентом вашого грошового боргу перед ним,
коригувати «імпортний» податковий кредит підстав немає
Він залишається недоторканним, адже ПДВ при ввезенні ви сплачували «живими» грошима! І при списанні заборгованості повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні, (!) не відбувається.
І що важливе, такої самої думки дотримуються й податківці. Причому як аргумент для «некоригування» ПК вони використовують п. 192.1 ПКУ. Нагадаємо: згідно з цією нормою платники ПДВ мають право на коригування ПК тільки у двох випадках ( п. 192.1 ПКУ):
— у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або повернення постачальником суми передоплати);
— у разі виправлення помилок.
Дотримуючись їх логіки, при списанні кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, за які не проведені розрахунки з постачальником-нерезидентом, сума компенсації вартості товарів не змінюється і повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, не відбувається. Відповідно, підстав для коригування ПК, сформованого на підставі отриманої митної декларації, немає (див. листи ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1392/6/99-99-19-03-02-15 і від 29.08.16 р. № 18616/6/99-99-15-03-02-1, консультацію в БЗ 101.10 БЗ).
Хоча, щодо кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув, яка утворилася за операціями, проведеними на території України, контролери не так лояльні (детальніше див. попереднє запитання).
Тепер про ненарахування компенсуючих ПЗ. Ввезені товари хоч і не були оплачені, проте напевно були використані вами в оподатковуваній операції в межах господарської діяльності. При цьому факт списання грошової заборгованості за ввезений товар (і тут немає різниці, з якої причини: чи то внаслідок закінчення строку позовної давності, чи то внаслідок прощення нерезидентом вашого боргу), абсолютно не виключає отримані та неоплачені товари з госпдіяльності.
Тому в цьому випадку у вас немає підстав застосовувати до таких товарів і норми п. 198.5 ПКУ, тобто нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання.