ПСП для чесного сумісника
У сумісників є право на ПСП, як і у штатних працівників. Щоправда, не забувайте: ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Тому надавати її і за основним місцем, і за сумісництвом не можна. Це порушення порядку застосування соцпільги. Відповідати за відступ від правил доведеться працівнику, оскільки він сам обирає місце застосування ПСП, подаючи роботодавцю відповідну заяву.
Зауважимо: роботодавець не зобов’язаний контролювати чесність працівника. Формально: є заява — є підстава застосовувати пільгу.
Важливо! Якщо обман розкриється, то в результаті працівник втратить право на застосування ПСП за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, і закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється ( п.п. 169.2.4 ПКУ).
Детальніше читайте на с. 36.
Місця роботи різні, а засновник один і той самий
Припустимо, що бухгалтер «занадто» добре знайомий з інформацією про доходи працівника, у тому числі і про його зарплату на іншому підприємстві. Чому? А тому, що працівник працює на підприємствах, засновником яких є одна й та сама особа («підприємства-брати»).
Що в цьому незвичайного для застосування ПСП? Запевняємо, нічого. Працівник працює на двох різних підприємствах (в окремих господарюючих суб’єктів). На одному з них лежить його трудова книжка, і це його основне місце роботи, на іншому він — зовнішній сумісник. Хто є засновником цих підприємств, значення не має, навіть якщо це один і той самий громадянин.
Судіть самі, у п.п. 169.2.1 ПКУ зазначено: ПСП застосовується до нарахованого платнику податків місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Два різні підприємства — це два місця нарахування доходу (окремі господарські одиниці).
Платник податків подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП ( п.п. 169.2.1 ПКУ). У розумінні п. 14.1.222 ПКУ роботодавець — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ або її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб і несе обов’язки зі сплати заробітної плати, нарахування, утримання та сплати ПДФО та інші обов’язки, передбачені законами.
Як бачимо, для цілей ПКУ обов’язки податкового агента покладено саме на підприємство, а не на його засновників. Крім того, ПКУ не забороняє застосовувати ПСП до нарахованої заробітної плати працівника (за одним місцем роботи), якщо він працює на декількох підприємствах одного власника (засновника).
З граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, треба порівнювати дохід, нарахований роботодавцем за місцем застосування ПСП (подання заяви на ПСП),
а не загальний місячний дохід, отриманий від різних податкових агентів.
Якщо подано заяву на ПСП і нарахована сума заробітної плати менше граничного розміру доходу, сміливо застосовуйте ПСП.
Наприклад, у лютому 2016 року на одному підприємстві працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 1500,00 грн., а на іншому — 10000,00 грн. У працівника є право на звичайну ПСП в сумі 689,00 грн. на першому підприємстві. Щоб ним скористатися, він повинен подати заяву про застосування ПСП, після чогобухгалтер зможе її застосувати.
Зауважимо: у ситуації з «підприємствами-братами» навіть є перевага. Якщо працівник «заплутається» і подасть заяву двом роботодавцям, то бухгалтер зможе попередити його про порушення та його наслідки.
Основне місце — сумісництво і навпаки: як застосовувати ПСП
Нерідко працівник переходить з основного місця роботи на сумісництво (чи навпаки) «всередині» одного й того самого підприємства (роботодавця). Як у місяці таких змін застосовувати до його зарплати ПСП? Спробуємо розібратися.
Зауважимо: на практиці застосовують два варіанти зміни статусу роботи (основний працівник → сумісник і сумісник → основний працівник): через звільнення/прийняття і через переведення.
У першому випадку працівнику в одному місяці буде нараховано зарплату від одного податкового агента, але за двома трудовими договорами. Обкладати ПДФО за ставкою 18 % ви повинні загальну суму заробітної плати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні у звітному місяці в період роботи за сумісництвом і за основним місцем роботи.
Те саме правило використовуємо для застосування ПСП до заробітної плати. Ви знаєте, що право на неї є в місяці прийняття на роботу/звільнення з роботи, за умови, що дохід не перевищує граничної суми, що надає право на ПСП. Якщо працівник користувався правом на соцпільгу до звільнення та/або подав заяву на ПСП після працевлаштування, то в місяці зміни статусу можна застосовувати ПСП. Звичайно ж, якщо загальний місячний дохід не перевищив граничний дохід для ПСП (у загальному випадку 1930,00 грн.).
Приклад. Працівник підприємства був звільнений з основного місця роботи 10 лютого 2016 року і прийнятий на те саме підприємство на колишню посаду за сумісництвом 11 лютого 2016 року. У день прийняття (11 лютого) працівник подав заяву про застосування ПСП у звичайному розмірі ( п.п. 169.1.1 ПКУ).
Заробітна плата, нарахована працівнику при проведенні остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи за 8 робочих днів, становить 800,00 грн.
Заробітна плата, нарахована працівнику-суміснику за фактично відпрацьовані дні лютого 2016 року (13 робочих днів), — 650,00 грн.
Загальний сукупний дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівнику одним роботодавцем за лютий 2016 року, становить 1450,00 грн. (800,00 грн. + 650,00 грн.)). Він не перевищує граничний розмір заробітної плати, що дає у 2016 році право на застосування звичайної ПСП (1930,00 грн.). Тому до заробітної плати такого працівника за лютий 2016 року можна застосувати звичайну ПСП у сумі 689,00 грн.
При цьому військовий збір з його зарплати утримують у загальному порядку за ставкою 1,5 %.
висновки
До зарплати сумісника можна застосовувати ПСП. Проте варто його попередити, щоб він не користувався цим правом на іншому (інших) місцях роботи. Інакше «зекономлений» ПДФО доведеться повернути.
Якщо працівник переходить з основного місця у сумісники або навпаки на тому самому підприємстві протягом одного місяця, то для застосування ПСП треба порівняти з граничним доходом загальну суму зарплати.