* І. Ільф, Є. Петров «Золоте теля».
Упевнені, що ви упізнали цитату з назви Закону № 2899.
Але перед тим як говорити про них, по-перше, нагадаємо, що в статті на с. 10 цього номера ми вже перелічили заборони, установлені Законом № 481 на роздрібну реалізацію, зокрема, тютюнових виробів, а також санкції за порушення цих заборон. А по-друге, зауважимо, що в ч. другій ст. 152 Закону № 481 питання обмеження вживання тютюнових виробів і головне — відповідальність за їх порушення — усе це прямо віднесено до компетенції Закону № 2899. Але!
При цьому ч. дев’ята ст. 152 Закону № 481, як і в давні часи (тобто до 17.12.2012 р. — дати набрання чинності останніми значними змінами в тексті Закону № 2899), надає право місцевій владі на час проведення масових заходів забороняти або обмежувати, зокрема, куріння тютюнових виробів. У зв’язку з цим зауважимо, що згадана ч. дев’ята ст. 152 Закону № 481 — справжнісінька «близнючка» ч. третьої ст. 153 Закону № 481, про яку ми говорили в зазначеній статті цього номера. А стосовно подібної заборони щодо конкретно тютюнових виробів — є ще й аналогічна за змістом ч. дев’ята ст. 13 Закону № 2899. Також зауважимо, що ст. 156 КпАП (про яку ми згадували там же в контексті адмінштрафу за порушення відповідної заборони) не має конкретної прив’язки до тієї чи іншої норми ані Закону № 481, ані Закону № 2899, а тому за торгівлю тютюновими виробами всупереч такій забороні місцевої влади з вашим торговельним працівником буде, як у тому єврейському анекдоті про вбрання молодої дружини першої шлюбної ночі, — його все одно оштрафують... ☹
Де заборонено курити
Говорячи про заборону куріння, зауважимо, що в ст. 13 Закону № 2899 установлено, так би мовити, два види таких заборон.
Перший вид — у ч. другій ст. 13 Закону № 2899, причому
поширюється він на куріння як власне тютюнових виробів, так і електронних сигарет (випарників) та кальянів**
** Точно кажучи, у ст. 1 Закону № 2899 немає визначення куріння взагалі, а є визначення «куріння тютюнових виробів», під яке балощі випарниками не підпадають у принципі, а кальянами — тільки з тютюновою «заправкою»... ☺
Де не можна? Увага:
1) у ліфтах і таксофонах;
2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;
4) на дитячих майданчиках;
5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізкультури і спорту;
6) у під’їздах житлових будинків;
7) у підземних переходах;
8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Другий вид заборони встановлено в ч. третій ст. 13 Закону № 2899, причому поширюється він на куріння — увага! — тільки тютюнових виробів:
1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
2) у приміщеннях готелів та аналогічних місць розміщення громадян;
3) у приміщеннях гуртожитків;
4) в аеропортах та на вокзалах.
Спільне в цих заборонах: покарання за їх порушення у вигляді адмінштрафу застосовується Держспоживінспекцією до конкретного порушника — курця — на підставі ст. 1751 КпАП: від 51 до 170 грн. — це на перший раз, а за таке ж порушення повторно протягом року — від 170 до 340 грн.
До боротьби з курінням (і курцями) будь готовий!..
А тепер дивіться, яким боком ці заборони торкаються суб’єктів підприємництва.
Власники, уповноважені ними особи або орендарі споруд чи окремих приміщень, в яких куріння заборонено (чи то повністю — згідно з ч. другою ст. 13 Закону № 2899, чи то «переважно» — про це пізніше — згідно з ч. третьою ст. 13 Закону № 2899),
зобов’язані розмістити у відповідних приміщеннях графічний знак про заборону куріння з написом «Куріння заборонено!»
Що стосується виду такого знака, то доцільно скористатися зразком, затвердженим постановою КМУ від 25.11.2009 р. № 1262 у додатку 1 до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. До речі, цей зразок відповідає ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір».
При цьому власники, уповноважені ними особи або орендарі споруд чи окремих приміщень, в яких куріння (нагадаємо — конкретно тютюнових виробів!) заборонено «переважно» — тобто «крім спеціально відведених для цього місць» (згідно з ч. третьою ст. 13 Закону № 2899) — зобов’язані:
— відвести спеціальні, обладнані витяжною вентиляцією чи засобами для видалення тютюнового диму, місця для куріння, сумарна площа яких не може перевищувати 10 % загальної площі відповідної споруди чи приміщення;
— розмістити в них графічний знак із написом «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».
За невиконання цих приписів — увага! — за будь-який із них: (1) невідведення приміщення, (2) необладнання його витяжкою або (3) нерозміщення напису, — відповідному суб’єкту загрожує фінансова санкція у розмірі від 1 до 10 тис. грн. згідно з абз. дванадцятим ч. 2 ст. 20 Закону № 2899.
Щодо цих «смердючих місць» ☹, то Мінекономрозвитку у листі від 20.09.2013 р. № 3502-06/33294-16 висловилося, що, по-перше, їх не можна розміщувати на вулиці (аргументуючи це тим, що 10 %-й ліміт береться від площі саме споруд і приміщень, але не «територій»). А по-друге, санкція застосовується до суб’єкта одна — незалежно від кількості порушень (1), (2), (3).
Крім того, конкретно закладам ресторанного господарства (див. п. 9 ч. другої ст. 13 Закону № 2899) загрожує фінансова санкція згідно з абз. одинадцятим ч. другої ст. 20 Закону № 2899 — увага! — за розміщення попільничок або куріння у приміщеннях (слід розуміти — будь-якими фізичними особами!) — від 1 до 10 тис. грн. (до речі, як вам така — «корупційно-ризикова» вилка?..☹).