Що таке програма «Бонус плюс»
Суть цієї бонусної програми така: у ній беруть участь троє учасників: (1) суб’єкт господарювання — продавець товарів (робіт, послуг), який приймає від споживачів спеціальні платіжні засоби — банківські платіжні картки (БПК), тобто в якого встановлено платіжний термінал; (2) покупець — держатель бонусної картки; (3) банк — емітент такої бонусної картки.
Банк проводить емісію платіжних карток, які можуть брати участь у бонусній програмі, надаючи їх держателям платіжних карток — фізичним особам.
Суб’єкт господарювання укладає з банком — емітентом БПК договір, згідно з яким суб’єкт господарювання зобов’язується надавати бонуси (знижки) у певному відсотку від суми покупки всім покупцям, які розраховуються за них за допомогою БПК. За умовами договору,
знижку на товари/послуги надає безпосередньо суб’єкт господарювання
Як правило, бонуси — певний відсоток (може бути від 1 % до 20 %), що розраховується від суми здійснених покупок, — зараховуються на бонусний рахунок держателя картки після здійснення витратних операцій у терміналах мережі.
Банк дає тільки можливість технічно реалізувати цю бонусну програму через установлений термінал:
— при купівлі товару в момент розрахункової операції з рахунка держателя бонусної картки (з банківської картки), що розрахувався через POS-термінал, списує повну вартість товару (без урахування знижки);
— протягом декількох днів на рахунок суб’єкта господарювання — продавця в оплату проданого товару перераховує вартість товару з урахуванням знижки;
— на спеціальний бонусний рахунок держателя бонусної платіжної картки зараховує суму самої знижки — бонус.
Витратити накопичені бонуси покупець — держатель БПК може або в того самого суб’єкта господарювання — продавця, або в іншого суб’єкта господарювання — продавця, який бере участь у такій бонусній програмі.
За своєю суттю бонус є продажем зі знижкою. Та й договори оформляються так, що в них фігурує саме знижка (чітко зазначається, що бонус виникає за рахунок знижки, яка надається торговельною точкою).
Водночас деякі торговельні підприємства, що беруть участь у програмі «Бонус плюс», є обережними і розцінюють суми нарахованих бонусів (недоплату за проданий товар) як комісію банку-еквайєра. Нижче ми розглянемо обидва варіанти.
Документи при розрахунку
Продаж товару з розрахунками за допомогою БПК оформляється фіскальним касовим чеком за ф. № ФКЧ-1* і квитанцією (сліпом).
* Нову форму фіскального чека затверджено наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.
При цьому сліп міститиме:
— загальну суму покупки (без урахування бонусу), що списується з рахунка держателя платіжної картки;
— суму бонусу (тобто фіксований відсоток знижки, яка перекладається на спеціальний бонусний рахунок держателя платіжної картки, а по суті повертається покупцю);
— підсумкову суму (за вирахуванням бонусу), що надалі й зараховується на рахунок суб’єкта господарювання за проданий товар.
Основним розрахунковим документом є чек РРО, який буде складено на повну вартість товару (без урахування знижки) ( п. 2 ст. 3 Закону про РРО).
«Бонус плюс» — знижка підприємства
На дату проведення розрахунку через РРО, а саме оформлення фіскального касового чека (ф. № ФКЧ-1) на повну суму вартості товару, продавець відображає дохід від реалізації (тобто кредитує субрахунок 702 «Дохід від реалізації товарів»).
Одночасно на дату оформлення відповідного рахунка (товарного чека) у підприємства виникають податкові зобов’язання з ПДВ ( п. 187.5 ПКУ). ПДВ необхідно нарахувати на повну вартість товару, оскільки при застосуванні системи знижок «Бонус плюс» у чеку РРО товари зазначаються в повній (без урахування знижки) вартості.
Далі продавець суму бонусів повинен відняти від доходу, показавши їх за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу».
Одночасно підприємство має право скоригувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості товару з урахуванням бонусної знижки. Зробити це слід згорнуто, тобто показавши в підсумковій податковій накладній суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки.
Розглянемо приклад.
Приклад 1. Торговельне підприємство бере участь у програмі «Бонус плюс», за якою держателі бонусних БПК при оплаті товарів отримують бонус у сумі 1,5 % від здійсненої купівлі. За день у підприємства обсяг від продажу товарів, розрахунки за якими здійснено за платіжними картками, що беруть участь у бонусній програмі, становить 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). З цього обсягу:
— знижка «Бонус плюс» (1,5 %) становить 360 грн. (24000 грн. х 1,5 %);
— комісія банку (1,4 %) — 336 грн. (24000 грн. х х 1,4 %).
Таблиця 1. Облік продажу товарів з розрахунками БПК «Бонус плюс» — знижковий варіант
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Відображено реалізацію товарів з розрахунками через БПК «Бонус плюс» | 331 | 702 | 24000,00 |
| 2 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641/ПДВ | 4000,00 |
| 3 | Зменшено дохід на знижку «Бонус плюс» (1,5 %) | 704 | 333 | 360,00 |
| 4 | Відкориговано суму ПДВ за рахунок наданої знижки «Бонус плюс» (методом «червоне сторно») | 704 | 641/ПДВ | 60,00 |
| 5 | Передано реєстр сліпів або платіжних квитанцій банку-еквайєра, що підтверджують оплату через БПК «Бонус плюс» | 333 | 331 | 24000,00 |
| 6 | Відображено комісію банку (1,4 %) | 92 | 333 | 336,00 |
| 7 | Зараховано грошові кошти на поточний рахунок за мінусом знижки та комісії банку | 311 | 333 | 23304,00 |
| 8 | Списано собівартість реалізованого товару (умовно) | 902 | 282 | 15000,00 |
| 9 | Списано суму реалізованої торгової націнки (згідно з розрахунком) (з урахуванням знижки) | 285 | 282 | 9000,00 |
Податок на прибуток. Доходи та витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам і витратам у бухгалтерському обліку, оскільки розд. III ПКУ не передбачає коригувань бухгалтерського фінансового результату на суми знижок.
Єдиний податок. Відповідно до п. ПКУ як у юросіб, так і у фізосіб — платників єдиного податку до складу доходу включається будь-який дохід, що надходить протягом звітного періоду, у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі.
Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Таким чином, знижка у платників єдиного податку однозначно не обкладатиметься єдиним податком, оскільки на рахунок суб’єкт господарювання за договором отримує вартість товару за вирахуванням знижки, а вона не є платою за послугу. За таким самим принципом відображаються і продажі за бонуси.
«Бонус плюс» — комісія банку
Деякі підприємства-торговці, які беруть участь у програмі «Бонус плюс», діють обережно і розцінюють «недоплачені» на свій рахунок суми бонусів не як надану післяпродажну знижку, а як комісію, що справляється банком за розрахункове обслуговування за операціями з платіжними картками «Бонус плюс».
У цьому випадку підприємство доходи за проданий товар і нараховані зобов’язання з ПДВ не зменшує, а зняті бонуси відображає у складі витрат як комісію за розрахункове обслуговування. Розглянемо приклад.
Приклад 2. Торговельне підприємство бере участь у програмі «Бонус плюс», за якою держателі бонусних БПК при оплаті товарів отримують бонус у сумі 1,5 % від здійсненої купівлі. За день у підприємства обсяг від продажу товарів, розрахунки за якими здійснено за платіжними картками, що беруть участь у бонусній програмі, становить 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). З цього обсягу:
— комісія «Бонус плюс» (1,5 %) становить 360 грн. (24000 грн. х 1,5 %);
— комісія банку (1,4 %) — 336 грн. (24000 грн. х х 1,4 %).
Таблиця 2. Облік продажу товарів з розрахунками БПК «Бонус плюс» — комісійний варіант
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Відображено реалізацію товарів з розрахунками через БПК «Бонус плюс» | 331 | 702 | 24000,00 |
| 2 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641/ПДВ | 4000,00 |
| 3 | Передано реєстр сліпів або платіжних квитанцій банку-еквайєра, що підтверджують оплату через БПК «Бонус плюс» | 333 | 331 | 24000,00 |
| 4 | Зараховано грошові кошти на поточний рахунок за мінусом комісії банку | 311 | 333 | 23304,00 |
| 5 | Відображено комісію банку (1,4 %) | 92 | 333 | 336,00 |
| 6 | Відображено комісію банку за розрахункове обслуговування за «Бонус плюс» (1,5 %) | 92 | 333 | 360,00 |
| 7 | Списано собівартість реалізованого товару (умовно) | 902 | 282 | 15000,00 |
| 8 | Списано суму реалізованої торгової націнки (згідно з розрахунком) | 285 | 282 | 9000 |
Податок на прибуток. Доходи та витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам і витратам у бухгалтерському обліку, що сформували фінрезультат — об’єкт обкладення податком на прибуток.
Єдиний податок. А ось у платника ЄП знижка «Бонус плюс» (що розглядається як комісія банку) буде врахована у складі доходу.
Адже як наполягають податківці, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги розрахункового обслуговування, то доходом є повна сума виручки, тобто з урахуванням комісії, утриманої банком (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ).
На перший погляд може здатися, що суми бонусу, які потрапили підприємству-єдиноподатнику до оподатковуваного доходу, не настільки великі, щоб турбуватися про їх оподаткування. Та й на податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані платником ПДВ на ці копійки, можна закрити очі. Проте якщо скласти суми бонусів за звітний період, то в результаті може вийти досить велика сума, що збільшить сплачувані підприємством податки.
На це повинні звернути увагу торговельні підприємства, в яких обсяг продажу великий і істотну частину з такого обсягу займають продажі з розрахунком БПК, що беруть участь у програмі «Бонус плюс».
Як бачимо, у ситуації з бонусами чимало залежить від оформлення таких операцій. А щоб облікові наслідки були найбільш оптимальними, бонуси слід оформляти як знижку при продажу товарів.
висновки
- За своєю суттю «Бонус плюс» є продажем зі знижкою. У такому разі суму бонусу-знижки продавець повинен відняти від доходу (за дебетом субрахунку 704) і відкоригувати в його частині ПЗ з ПДВ.
- Якщо домовилися, що «Бонус плюс» — комісія за розрахункове обслуговування, то місце таким сумам в адмінвитратах.