Компенсація витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електроенергію — не об’єкт обкладення ПДВ. При цьому, якщо орендодавець сформував ПК при їх придбанні, він повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ
Висновок листа стосується всіх платників ПДВ, а не тільки бюджетних установ.
Ось такий розворот на 180 градусів продемонстрували податківці. На думку ДФСУ, вартість комунальних витрат та електроенергії, що не включається до орендної плати та відшкодовується орендодавцю окремо, не обкладається ПДВ тому що… (увага!) орендодавець не поставляє комунальні послуги.
Не секрет, що досі податківці сповідали зовсім іншу позицію обкладення «орендно-компенсаційних» виплат. Причому, їх отримання і раніше не вважалося оплатою за надану орендодавцем комунальну послугу. Їх визнавали складовою частиною орендної операції і включали до бази її оподаткування. Обґрунтування цьому знаходимо в абзаці шостому п. 188.1 ПКУ. Ним же встановлено виняток. Стосується він орендодавців — бюджетних установ. Згідно з цим пунктом суми відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на компослуги та на енергоносії, що надійшли «бюджетнику», до бази обкладення ПДВ не включаються. Раніше податківці стверджували: якщо орендодавець — не бюджетник, то кошти, отримані від орендаря як компенсація будь-яких витрат, передбачених договором оренди, уключаються до бази обкладення ПДВ орендодавця і обкладаються ПДВ у загальному порядку (листи ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23008/6/99-99-19-03-02-15, від 09.09.2014 р. № 3120/6/99-99-19-02-02-15).
Така позиція близька і нам. Компенсацію комунальних витрат, понесених орендарем, не можна розглядати як окрему необ’єктну операцію, навіть якщо вартість таких витрат в орендну плату не входить і відшкодовується окремо. Тому, на наш погляд, варіант оформлення на оподатковуваність «орендно-компенсаційної» суми не впливає. Погодьтеся, навіщо виключати цю компенсацію з бази оподаткування для бюджетників, якщо подібна операція (як тепер стверджує ДФСУ) у принципі не об’єкт оподаткування. До речі, розглядаючи подібні транзитні суми як необ’єктні, можна зайти дуже далеко (адже наша ситуація мало відрізняється від будь-якого посередництва при придбанні послуг). Колишню позицію податківців підтримували й суди (див., наприклад, постанову Львівського апеляційного госпсуду від 25.06.2015 р. у справі № 914/201/15*).
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46039338.
Як розцінювати сьогоднішню консультацію? Чи можна з нею погодитися? Чи є вона лояльною? Ми з нею не згодні і лояльною її не вважаємо. Адже в результаті орендар позбавлений права на ПК. Однак орендодавцю нарахувати ПЗ частенько все одно доведеться, оскільки більшість постачальників комунальних послуг — платники ПДВ.
До того ж БЗ у категорії 101.02 і сьогодні містить роз’яснення, що підтверджує колишню «оподатковувану» позицію податківців. Тому бажаючим застосувати поради листа, що коментується, на практиці радимо отримати індивідуальну податкову консультацію (утім, тоді доведеться виправляти старі періоди, у тому числі з податку на прибуток). А ось тим, кому сьогоднішній висновок податківців не до душі, наявна суперечність дає підстави відстояти свою позицію, посилаючись на презумцію правомірності ( п.п. 4.1.4, п. 56.21 ПКУ). На неї ж можуть посилатися і платники, які захищають своє право на податковий кредит.