10.11.2016

Нестаче, прощавай! Привіт, ПДФО, ВЗ і ЄСВ?

Під час інвентаризації майна підприємства інвентаризаційна комісія виявила нестачу ТМЦ понад норми природного убутку на суму 1325 грн. Винну особу встановлено. Проте суму нанесеної шкоди підприємство вирішило з неї не стягувати. Чи вважається ця сума доходом працівника? Якщо так, то що з її оподаткуванням?

Якщо винну особу встановлено, але не притягнено до матвідповідальності, податківці можуть наполягати на тому, що сума нанесеної нею шкоди — це її дохід. Причому оподатковуваний.

Не хочете давати їм привід для штрафів? Тоді врахуйте таке.

ПДФО. Тут пропонуємо вам скористатися п.п. «д» п.п. 164.2.17 і п.п. 165.1.55 ПКУ. Вони дозволяють вивести з-під оподаткування суму боргу фізособи, прощеного (анульованого) підприємством за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у випадку якщо ця сума не перевищує у 2016 році 689 грн.

Сума списаної заборгованості фізособи перевищує неоподатковувану межу?

Тоді «вершок» потрапляє до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Причому якщо підприємство певним чином повідомить працівника про прощення боргу і відобразить такий дохід у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, то ПДФО з цього доходу повинен буде сплатити працівник самостійно за підсумками річного декларування.

В який спосіб необхідно повідомити боржника про списання боргу? Ви можете скористатися одним із трьох способів на вибір:

— надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договір;

— надати повідомлення боржнику про прощення (анулювання) боргу особисто під підпис.

Важливо! Підприємство суму прощеного боргу (без «натурального» коефіцієнта) зобов’язане відобразити в розділі I форми № 1ДФ за підсумками звітного кварталу, в якому борг списано. Зробіть це так:

— неоподатковувану суму (у межах 689 грн. з розрахунку на рік) зазначте з ознакою доходу «127» (з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I);

— оподатковувану (у цьому випадку — 636 грн. (1325 грн. - 689 грн.)) — впишіть з ознакою доходу «126» (також із прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I, оскільки ПДФО ви не утримуєте та не сплачуєте).

А якщо підприємство не повідомить працівника про прощення боргу або не відобразить такий дохід у формі № 1ДФ? Тоді воно повинне самостійно нарахувати, утримати та сплатити ПДФО з прощеної суми. Ставка податку — 18 %. Але ми сподіваємося, що до цього не дійде.

ВЗ. При сплаті (перерахуванні) ВЗ діють ті самі правила, що встановлені для ПДФО ( п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому якщо підприємство повідомить працівника про списання боргу і відобразить прощену суму в рядку з військовим збором у розділі II Податкового розрахунку, то воно може забути про ВЗ.

Фізособі доведеться самостійно сплатити за підсумками декларування з оподатковуваної частини доходу ВЗ за ставкою 1,5 %. Про це нагадують податківці в консультації з підкатегорії 103.05 БЗ.

А ось якщо ви не повідомили працівника про прощення боргу та/або не відобразили суму такого доходу у формі № 1ДФ, то будьте готові сплатити ВЗ до бюджету самі.

ЄСВ. Сума нестачі, яку пробачили працівникові, фактично є його зарплатою ( п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). Дивуватися тут нічому, адже ця виплата здійснена в рамках трудових відносин. А значить, від стягування ЄСВ з неї ніяк не піти.