Спочатку зауважимо важливий момент. Після закінчення дії всіх ліцензій зберігати алкоголь/тютюн за місцем торгівлі (або своїм місцем зберігання) небажано, оскільки це може загрожувати чималим штрафом (про що — нижче). Тому краще передати такі залишки на зберігання особі, яка має ліцензію, або перенести все це собі у гараж, погріб ☺ тощо — якщо збираєтеся закривати ФОП з цими залишками.
1. «Самознищення». Не кажучи про отримання «оптової» ліцензії (не дуже реальне в такому випадку), найпростішим і найнадійнішим варіантом буде випити та викурити все самому ФОП.
Можна, звичайно, влаштувати «прощальний бал», скликавши на нього колег і партнерів, які все вип’ють і спалять, а ви спишете на цей захід акцизні «неліквіди» за актом. Але таке краще зробити, якщо у вас іще діють ліцензії на роздрібну торгівлю*, інакше — краще випити-викурити все самому.
* Податківці виступають проти безоплатного надання алкогольних напоїв у межах рекламної акції, якщо в підприємства немає ліцензії і за це порушення загрожують штрафом, як за безліцензійну торгівлю (див. БЗ 115.03).
Думаємо, ви будете здивовані, дізнавшись, що в БЗ 115.03 є консультація фіскалів, де вони в такій ситуації зазначають, що
«алко-тютюнові» залишки без наявності ліцензії не можна реалізувати (передати) ані фізичним особам, ані суб’єктам господарювання, але можна використати їх власнику для власного споживання
2. «Роздача». Якщо у вас ще не минули строки дії «роздрібних» ліцензій, алкоголь і (особливо) сигарети можна комусь віддати безоплатно (наприклад, до найближчого госпіталю чи реабілітаційного центру для поранених в АТО). Проте, якщо ліцензії скінчилися, то є небезпека, що вас за такі дарунки оштрафують. Фіскали в декількох консультаціях в БЗ 115.03 намагаються стверджувати, що безоплатна передача алкоголю/тютюну також потребує ліцензії (див. виноску *). Для цієї мети вони притягують сюди визначення «продаж (реалізація) товарів» з п.п. 14.1.212 ПКУ.
3. «Списання». Списуєте частину товару (або весь):
— у межах норм природного убутку;
— як «форс-мажорний» бій алкоголю або як зім’яття/намокання тютюну. З можливим стягненням збитків з винних (утім, можливо, краще, щоб такі втрати сталися через власний ФОП-недогляд);
— у зв’язку із закінченням строку зберігання та/або у зв’язку із втратою цими виробами якості.
4. «Закриття-гібрид» (імпровізація на тему варіантів 1 — 3). Закриваєте ФОП із залишками алкоголю і тютюну. Річ у тім, що залишки товарів не повинні стояти на заваді при закритті ФОП. Якщо ви за ці товари розрахувалися з постачальниками, або якщо за заборгованостями за них не минув строк позовної давності — жодних податкових наслідків, пов’язаних з такими залишками при закритті, бути не повинно. Товари були і продовжують залишатися власністю тієї самої фізособи. А вже після закриття можна потихеньку «списати» (точніше, утилізувати) або випити-викурити, подарувати-роздати ці підакцизні наркотики.
5. «Комісія-опт». Продаєте через комісіонера з оптовою ліцензією (уроздріб такий продаж заборонено**). Тут можна говорити про те, що продавав не ФОП (комітент), а той, кому він це доручив (комісіонер). Ось йому, останньому, хто здійснює правочини з продажу товарів комітента від свого імені, і потрібна ліцензія. Сам же комітент товар не реалізує, а передає на реалізацію. Утім, цей варіант зовсім не безхмарний. І хоча фіскали зараз у БЗ такі варіанти реалізації не розглядають і прямо їх не забороняють — у разі вдавання до нього потрібно бути готовим судитися. Деяка позитивна судова практика з цього приводу є (див., наприклад, рішення Харківського окружного адмінсуду від 27.03.2008 р. у справі № 2-а-804/08, ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 15.10.2008 р. у справі № 22-а-4094/08, ухвалу ВАСУ від 26.08.2013 р. № К/9991/40934/11 у справі № 2а-11527/10/7/0170).
** Див. п. 8 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854, і п. 10 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 218.
Можливо, тому фіскали і зберігають мовчання з цього приводу…
6. Спільна діяльність (СД). Укладаєте договір СД, наприклад, благодійної або з насичення ринку підакцизними товарами (а краще придумайте самі — якої). У межах цього договору другий учасник, якому буде доручено ведення загальних справ і який має відповідні оптові (та/або роздрібні) ліцензії, і роздасть/реалізує ваші залишки «підакцизу». Проте окремий податковий облік спільної діяльності має низку своїх «веселих» нюансів…
7. «Кінці у воду». Відвантажуєте (ще під час дії ліцензій) на реалізацію всі залишки товарів якомусь (якимсь) суб’єкту(там), а потім — нібито вони вас «кинуть». Далі, після ліквідації ФОП, за ці залишки краще («по-білому») не розраховуватись, оскільки тоді у відомостях, що подаються тим(и) суб’єктом(ами) за формою № 1ДФ, вилізе ваш дохід уже як звичайної фізособи і доведеться сплачувати ПДФО (сподіваємося, 5 %, а не 18 %).
8. Повернення. Можете спробувати домовитися/зацікавити постачальників алкоголю і тютюну, щоб «повернути» їм товари в межах тих договорів, за якими їх отримували. Тут бажано знайти/зробити лазівку в цих договорах, щоб це виглядало саме як повернення. Тобто обставте все так, щоб фіскали не змогли вам інкримінувати зворотний продаж без ліцензії та/або незаконне зберігання (див. їх відповідь на подібне запитання в БЗ 115.03).
Насамкінець — декілька слів про штрафи ☹. Що ж вам загрожує за збут алко-тютюнових залишків без ліцензії і за недозволене зберігання?
Штрафні санкції за такі порушення встановлено у ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481 (ср. ). За оптову/роздрібну реалізацію без ліцензії розмір штрафу становить 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн. Податківці в БЗ 115.06 роз’яснюють, що під терміном «отримана партія товару» потрібно розуміти сукупність одиниць продукції одного або декількох найменувань, відвантажених або отриманих за одним товаросупровідним документом.
Тією самою нормою встановлено й чималий штраф за зберігання алкоголю/тютюну в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, — 100 % вартості товару, що перебуває в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.
Крім того, згідно зі ст. 164 КпАП за торгівлю без ліцензії можна потрапити ще й під адмінштраф — у розмірі від 17 до 34 тис. грн. з конфіскацією знарядь виробництва, сировини, виготовленої продукції, грошових коштів, отриманих при цьому правопорушенні, або без такої. Рішення про його накладення приймає суд.
Тож думайте-вирішуйте…