Виконання будь-якою із сторін своїх зобов’язань достроково можливе. Але боржник має право виконати свої зобов’язання достроково, якщо інше не передбачене договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту ( ст. 531 ЦКУ). Тому дострокове виконання зобов’язань за договором — лише право боржника, і аж ніяк не його обов’язок.
Таким чином, за загальним правилом,
вимагати від контрагента дострокового виконання зобов’язання не можна
Проте, законодавець передбачив, що винятки можуть бути встановлені договором, актом цивільного законодавства або вони можуть випливати із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Як бачимо, факт ліквідації підприємства не є таким винятком. Але проаналізувати пункти вашого договору та (або) положення нормативно-правових актів на предмет інших можливих нюансів при виконанні зобов’язань боржником до моменту його припинення необхідно. Наприклад, ч. 2 ст. 1050 ЦКУ передбачає в разі прострочення повернення чергової частини позики право кредитора вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і виплати процентів.
Важливо також врахувати, що за загальним правилом зобов’язання припиняються в разі ліквідації юридичної особи (у тому числі й кредитора) ( ч. 1 ст. 609 ЦКУ). З якого ж моменту зобов’язання вважається припиненим? Тут потрібно звернутися до ліквідаційної процедури. Таким моментом є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань ( ч. 2 ст. 104 ЦКУ, ч. 5 ст. 91 ГКУ).
Чи є вихід?
Отримати «бенефіт» у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи можна, уклавши договір про передачу права вимоги або договір факторингу. Перед цим необхідно проаналізувати первинний договір на предмет обмежень або заборони передавати ці повноваження кредитора. Можливі такі варіанти.
1. Ви укладаєте такий договір до початку ліквідаційної процедури (тобто повідомлення держреєстратора про відповідне рішення засновників). У цьому випадку кошти від цієї операції, надходячи товариству, ідуть на погашення заборгованостей перед кредиторами. Якщо вам пощастило і після проведення всіх необхідних дій ще щось залишилося або таких боргів і зовсім не виявилось, кошти розподіляються між учасниками товариства ліквідатором (ліквідаційною комісією) після затвердження остаточного ліквідаційного балансу.
2. Зазначений договір укладає ліквідатор (ліквідаційна комісія) у процесі ліквідаційної процедури. Другий варіант можливий у разі наявності в товариства боргів перед кредиторами, виходячи з обмежених повноважень ліквідатора і положень ч. 9 ст. 111 ЦКУ. Пам’ятайте, що в поняття «майно» згідно з нормами цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 190 ЦКУ) включаються так само майнові права та обов’язки.
Далі шлях ваших «скарбів» продовжується аналогічно першому варіанту. Кошти спрямовуються на погашення заборгованостей, а їх залишки розподіляються між учасниками товариства.