Якщо ви так ставите запитання, то, без сумніву, знаєте, що постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнене від оподаткування згідно з п.п. 197.1.5 ПКУ. Тут же встановлені винятки.
Зокрема, п.п. «і» п.п. 197.1.5 ПКУ передбачає, що
медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах з поліпшеним сервісним обслуговуванням від оподаткування не звільняється
Тому будь-якому медичному закладу для застосування ПДВ-пільги важливо розуміти, чи не здійснює воно поліпшене сервісне обслуговування своїх пацієнтів. Якщо обслуговування «не поліпшене» (і враховано всі інші обмеження, передбачені п.п. 197.1.5 ПКУ) — пільга може бути застосована. Якщо ж обслуговування поліпшене — права на пільгу немає.
Ось тільки що саме вважається «поліпшеним сервісним обслуговуванням» п.п. 197.1.5 ПКУ не пояснює. Немає з цього приводу і жодних рекомендацій від податківців. Як же визначити «поліпшеність» медобслуговування?
Звернемося до історії. Адже «медична» ПДВ-пільга існувала й раніше — до набуття чинності ПКУ. Її передбачав чинний тоді Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР — зокрема, його п.п. 5.1.8. А в додатку до постанови КМУ від 05.10.98 р. № 1602 було встановлено перелік послуг, на які дія цієї пільги не поширювалася. Зокрема, п. 12 зазначеного Переліку звучав абсолютно ідентично сьогоднішньому п.п. «і» п.п. 197.1.5 ПКУ. Причому як слід розуміти термін «поліпшене сервісне обслуговування в медзакладах», вжитий у цьому Переліку, тоді роз’яснив МОЗ — див. лист від 12.03.99 р. № 10.03.68/252.
У листі зазначено: термін «поліпшене сервісне обслуговування в медичних закладах» може бути застосований тільки до стаціонарних закладів і відділень закладів охорони здоров’я, в яких, крім медичного і необхідного побутового обладнання, палати для перебування хворих оснащені додатково телевізорами, телефонами, кондиціонерами та іншими побутовими приладами, обладнанням, килимами тощо, призначеними для підвищення комфортності перебування, і оплату яких у частині визначення вартості таких послуг згодні здійснювати хворі.
Не може вважатися поліпшеним сервісним обслуговуванням наявність медичного обладнання будь-якого рівня, наявність холодильника в палаті та кількість у ній хворих
До поліпшеного сервісного обслуговування не належить також оснащення холів та інших загальних приміщень холодильниками, телевізорами, м’якими меблями, килимами тощо як в амбулаторних, так і у стаціонарних закладах і відділеннях закладів охорони здоров’я.
Оскільки жодні інші роз’яснення з цього питання відсутні, вважаємо, що для визначення «поліпшеності» обслуговування сьогодні цілком можна керуватися зазначеними рекомендаціями МОЗ.