Спершу визначимося з тим, до якого виду бухвитрат відносять витрати на сплату єдиного податку (ЄП).
У бухгалтерському обліку нарахування податків і зборів (за винятком тих, що включають до собівартості товарів) відносять до адміністративних витрат ( п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»).
Тепер дуже просто вирішити питання із синтетичними рахунками. Тут усе залежить від того, який план рахунків ви застосовуєте: спрощений чи загальний.
Якщо підприємство застосовує:
— спрощений план рахунків (див. п. 2 наказу Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186), то нарахування ЄП обліковують за дебетом рахунку 96 «Інші витрати» і кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами»;
— загальний план рахунків (згідно з наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291), то нарахування ЄП обліковують за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (тут доцільно ввести додаткову деталізацію, наприклад, субрахунок 641/ЄП «Розрахунки за податками/єдиний податок»).
На нашу думку, вибір між спрощеним або загальним планом рахунків підприємство робить самостійно.
Важливо також ураховувати те, що податковим звітним періодом для платників ЄП групи 3 є квартал. Отже, нараховувати податок слід останнім днем кожного кварталу, а не датою його сплати.
Проводки з нарахування та сплати ЄП згідно зі спрощеним і загальним планом рахунків наведемо в таблиці:
| № з/п | Зміст бухгалтерської операції | Бухгалтерський облік за планом рахунків: | |||
| спрощеним | загальним | ||||
| Д-т | К-т | Д-т | К-т | ||
| 1 | Нараховано єдиний податок | 96 | 64/ЄП | 92 | 641/ЄП |
| 2 | Перераховано єдиний податок | 64/ЄП | 31 | 641/ЄП | 311 |
| 3 | Відображено фінансовий результат | 79 | 96 | 791 | 92 |
І на завершення скажемо декілька слів про відображення нарахованих сум ЄП у фінзвітності, зокрема у звіті про фінансові результати. Узагалі-то, національні стандарти для єдиноподатників передбачають такі види форм цього звіту:
— спрощену — це ф. № 2-мс ( додаток 2 до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»), якщо єдиноподатник вписується у критерії суб’єкта малого підприємництва* з ч. 3 ст. 55 ГКУ ( п.п. 2 п. 2 П(С)БО 25);
* Річний дохід не більше 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ і середня чисельність працюючих за календарний рік не більше 50 осіб.
— повну — це ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» ( додаток до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»), якщо єдиноподатник не вписується у критерії суб’єкта малого підприємства (за чисельністю).
Проте на практиці органи статистики часто хочуть бачити від єдиноподатників ф. № 2-м ( додаток 1 до П(С)БО 25), і останні її подають. Ми зараз не дискутуватимемо з приводу виду форми, а констатуємо факт, що на сьогодні в умовах «недоформулювань» бухнормативів єдиноподатники можуть зіткнутися з будь-яким із видів форми 2. Тому наведемо потрібний код рядка для відображення сум ЄП у кожній із форм:
— у повній ф. № 2 — це рядки 2130 і 2520;
— у неповній ф. № 2-м — це рядок 2180;
— у спрощеній ф. № 2-мс — це рядок 2165.