Почнемо з того, що для платника єдиного податку — юридичної особи до доходу, що обкладається єдиним податком, належить будь-який дохід, уключаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом звітного періоду у формі: (1) грошовій (готівковій та/або безготівковій), (2) матеріальній або (3) нематеріальній ( п. 292.1 ПКУ). Причому до суми доходу за формами (2) і (3) належать операції, перелічені в п. 292.3 ПКУ: безоплатно отримані товари/роботи (послуги), кредиторська заборгованість зі строком давності, що минув, тощо. Ваша ситуація не стосується безоплатного отримання товарів, робіт (послуг), а тим більше списання кредиторки, тому далі мова піде виключно про грошову форму доходу.
Важливо! Для юрособи — платника єдиного податку дохід визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку про доходи та витрати з урахуванням приписів пп. 44.2, 44.3 ПКУ ( пп. 292.13 і 296.1.3 ПКУ). Тобто, обчислення об’єкта оподаткування єдиноподатник здійснює, орієнтуючись на дані бухобліку. Для доходу, визначеного у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата доходу визначається датою отримання платником єдиного податку грошових коштів ( п. 292.6 ПКУ). Причому єдиноподатнику заборонена інша форма розрахунків за відвантажені товари, роботи (послуги) — крім грошової ( п. 291.6 ПКУ).
Тобто за загальним правилом, у єдиноподатників-юросіб до об’єкта обкладення єдиним податком потрапляє будь-який дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий грошовими коштами. Не включаються до доходу єдиноподатника суми отриманих коштів, зазначені в пп. 292.10, 292.11 ПКУ.
Тепер розберемося, як обліковуються суми страхового відшкодування в бухгалтерському обліку?
У разі настання страхового випадку, згідно з умовами страхування майна, страхова компанія виплачує постраждалому так звану суму страхового відшкодування. Ця виплата здійснюється в межах страхової суми і не повинна перевищувати розміру прямого збитку за вирахуванням франшизи (у разі її наявності) ( ст. 9 Закону про страхування). Розмір збитку визначається страховим комісаром ( ст. 25 Закону про страхування) і зазначається у страховому акті (аварійному сертифікаті).
Ось і у вашій ситуації «спрацювала» страховка, тобто настав страховий випадок (ДТП): підприємство зазнало збитків, і згідно з договором страхування ви отримали страхове відшкодування. Дохід слід визнати і відобразити в бухобліку за датою погодження суми страхового відшкодування, тобто за датою складання страхового акта.
При цьому в переліку отриманих грошових коштів, що не враховуються в доходах єдиноподатника ( пп. 292.10, 292.11 ПКУ), таку виплату не зазначено. А отже, сума страхового відшкодування включається до доходу, що обкладається єдиним податком. Причому датою отримання доходу є дата отримання єдиноподатником сум страхового відшкодування. Такої самої позиції дотримуються контролери (див. підрозділ 108.01.02 БЗ на с. 47).