«Трудові» штрафи очима Держпраці

Стаття 265 КЗпП. Про неї практично не писали і мало хто її читав до 01.01.2015 р. Але після цієї дати ця норма стала мегапопулярною! Чому?

Усе просто. З 01.01.2015 р. вона запрацювала в новій редакції і в ній з’явилися положення, що встановлюють фінансову відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства.

Одразу ж зазначимо, що самі «штрафні» положення ст. 265 КЗпП викликають купу запитань.

Тому особливо цікавими для роботодавців є роз’яснення Держпраці щодо їх застосування.

Давайте з ними ознайомимося і ми.

Листи Держпраці від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 і від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17

Якщо під час перевірки фахівці Держпраці виявлять:

— порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж на один місяць, виплату їх не в повному обсязі, роботодавцю загрожує штраф у трикратному розмірі мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення (див. абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП). На сьогодні це 9600 грн.;

— порушення вимог трудового законодавства, відповідальність за які не передбачено абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (див. абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Наразі це — 3200 грн.

Причому розмір цих штрафів не залежить від:

— кількості працівників, щодо яких вчинено такі правопорушення;

— часу, протягом якого тривало правопорушення;

— кількості виявлених випадків порушень у періоді, що перевіряється.

Наприклад, підприємство не складало графік відпусток і не повідомляло належним чином працівників про дату початку відпустки.

У такій ситуації йому загрожує штраф у розмірі 3200 грн., і при цьому неважливо, скільки працівників пішли у відпустку, так і не отримавши за два тижні повідомлення про її початок.

Також кратно тільки розміру мінзарплати, установленої на момент виявлення правопорушення, розраховується розмір штрафу, що накладається на роботодавця за безпідставну відмову в проведенні перевірки спеціалістам Держпраці, в тому числі такої, що проводиться з метою встановлення фактів допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівників на неповний робочий час в разі фактичного виконання ними роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплати заробітної плати (винагороди) «в конвертах» (див. абзаци шостий та сьомий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

А от розмір штрафів за порушення, перелічені в абзацах другому, четвертому і п’ятому ч. 2 ст. 265 КЗпП (за допуск до роботи без укладеного трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, за недотримання міндержгарантій в оплаті праці та гарантій «солдатам підприємства»), обчислюється кратно кількості працівників, щодо яких вчинено правопорушення.

Припустимо, роботодавець не проводив індексацію заробітної плати працівників. У результаті маємо порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Припустимо, що кількість працівників, яким не нараховувалася індексація, — 20. Отже, розмір штрафу сьогодні становитиме 640000 грн. (20 працівників х десятикратний розмір мінзарплати, установлений на момент виявлення порушення).

Лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17

Вище ми вже зазначали про те, що фінансову відповідальність за порушення трудового законодавства встановлено з 01.01.2015 р.

До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, що були:

— вчинені починаючи з цієї дати

та/або

— вчинені раніше, але є триваючими.

Які правопорушення вважати триваючими?

На жаль, чинне законодавство не містить визначення «триваючого» правопорушення. Однак, на думку Мін’юсту (див. листи від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 та від 17.07.2007 р. № 22-14-493), триваючими правопорушеннями є вина, пов’язана з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою.

Припиняються такі правопорушення або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної в невиконанні особи до відповідальності.

Зауважте, дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Так, наприклад, роботодавець затримав виплату зарплати за травень 2014 року. Заборгованість була виплачена в жовтні 2014 року, але компенсація у зв’язку з порушенням строків виплати зарплати не нараховувалася.

У цьому випадку очевидне триваюче правопорушення. Адже строків давності за зарплатою немає (а компенсація за затримку виплати зарплати входить до фонду додаткової заробітної плати) + таке правопорушення не було припинене на 01.01.2015 р. (до цієї дати не була нарахована і виплачена компенсація).

Отже, роботодавець може бути притягнений до фінансової відповідальності на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір штрафу дорівнює на сьогодні 3200 грн. (див. лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16).

Лист Держпраці від 02.09.2015 р. № 2497/0/4-9.1-9/6/ДП-15

Про що йдеться? Якщо в суді буде встановлено, що працівник працював на благо роботодавця без укладення трудового договору і буде визначено період такої роботи, то суд не тільки винесе рішення про оформлення трудових відносин з таким працівником, а й одночасно ухвалить рішення про:

1) нарахування та виплату такому працівнику заробітної плати. Причому її розмір не може бути нижче середньої зарплати з відповідного виду економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати;

2) нарахування та сплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ із доходів працівника за встановлений період роботи.

Ну і звичайно ж, роботодавцю доведеться сплатити штраф, що дорівнює 30 розмірам мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (на сьогодні — 96000 грн.), за кожного працівника, щодо якого здійснено таке порушення.