Нагадаємо, що виписку ПН за щоденними підсумками операцій (далі — «ЩП»-ПН) передбачено п. 201.4 ПКУ, зокрема при здійсненні постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (який є платником ПДВ), розрахунки за які здійснюються через касу/РРО або через банк або платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Але, на жаль, зараз практика щодо складання «ЩП»-ПН пішла «не туди». Фіскали замість того, щоб розумно дозволити платникам, як і раніше, у «номенклатурній» 2-й графі цих ПН писати «товари в асортименті» (можливо, тільки крім підакцизних), «замутили» для них старий-«лівий» варіант — приписавши зазначати в цій графі ПН товари, об’єднавши їх за групами (див. БЗ, категорія 101.17). Зауважимо, що цей варіант так само не має законного «коріння», як і той, що використовує читач, який поставив запитання, проте є набагато більш трудомістким...
Звичайно, платники, які не бажають займатися такою даремною працею (всупереч фіскалам), продовжують складати «ЩП»-ПН «по-старому» — у деяких випадках за «схемою», подібної до тої, що зазначена в запитанні читача. Крім того, на практиці зустрічаються різні варіації на «номенклатурну» тему в таких ПН: наприклад, нерідко у 2-й графі «ЩП»-ПН, які складаються за новою формою (тобто мають графу для коду послуг), деякі платники зазначають «Послуги з роздрібної торгівлі» з кодом у графі 3.3 — «47.00» згідно з ДКПП і загальну суму постачань за день.
Так чи інакше, а порушення тут очевидне. Адже якщо буквально виконувати вимоги ПКУ, то в «ЩП»-ПН слід зазначати абсолютно всю номенклатуру реалізованих за день товарів (із зазначенням за імпортними та підакцизними — 10-значних кодів УКТ ЗЕД, а за рештою — можна зазначати коди від 4 до 10 знаків).
Отже, що ж загрожує платнику за такі вільності-витівки у «ЩП»-ПН?
Якщо платник правильно відобразив обсяг постачання і суму ПДВ за такими операціями в декларації, то особливо страшного нічого йому не загрожує.
По-перше, нагадаємо, що до кінця цього року діє мораторій на штрафи за неправильне зазначення кодів товарів чи послуг в ПН (див. п. 351 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
По-друге, нагадаємо, що в п. 1201.3 ПКУ є штраф у розмірі 170 грн. за помилки в обов’язкових реквізитах у ПН (і додаткові штрафи за невиправлення таких помилок після перевірки). А до цих обов’язкових реквізитів згідно з п. 201.1 ПКУ належить не тільки код товарів чи послуг, а й опис/номенклатура товарів/послуг. Утім, у нашій ситуації небезпека спіймати штраф згідно з п. 1201.3 ПКУ за «номенклатурну» помилку в «ЩП»-ПН нікчемна. Річ у тім, що штраф згідно з цим пунктом повинен накладатися фіскалами «за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця». Але це не той випадок — наші покупці жодних «закладних»-заяв типу «Д8» апріорі подати не можуть (навіть якщо б і забажали «насолити» продавцю ☺), оскільки вони — неплатники ПДВ.
По-третє, що стосується небезпеки накладення адмінштрафів на винних посадових осіб за ст. 1631 КУпАП (нібито «за порушення правил ведення податкового обліку»), то, якщо сума ПДВ у декларації буде відображена правильно, вони тут теж незастосовні — див. БЗ, кат. 101.30.
Отже, подібні «імпровізації» у «ЩП»-ПН наразі не караються ☺.
Проте з 1 липня, коли закінчиться тестово-блокувальний режим, не виключаються зупинення реєстрації таких «ЩП»-ПН, а можливо, і ще якісь пов’язані з цим негаразди*...
* До речі, наші висновки підтверджують і податківці (див. https://buhgalter911.com/news/news-1028180.html).