На наш погляд, у цій ситуації відсутні законодавчі перешкоди для відновлення, а точніше, повторного відображення ПК згідно з виправленою постачальником ПН. Подібного обмеження (типу «померла, так померла»☺) «правоздатності» ПН ви не знайдете в жодному з чинних нормативів. Якщо, звичайно, до дати виправлення помилки в ПН, яке дає право на (повторне) уключення ПДВ до ПК не минуло 365 днів з дати складання ПН (див. п. 198.6 ПКУ)*.
* Якщо ж 365 днів з дати виписки ПН минуло, то, можливо, теж не все втрачено. Хоча фіскали заперечують проти відображення ПК за ПН, помилку в якій було виправлено після закінчення 365 днів з дати виписки ПН. Детально читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 45.
Тут можна міркувати таким чином — уперше включення до складу ПК суми ПДВ за «відбракованою» фіскалами ПН відбулося неправомірно — передчасно. Тобто — коли ПН містила помилки, що не дозволяли відображати ПК. Сума ПДВ у «дефектній» ПН** може бути включена до ПК не раніше того періоду, коли в ПН були виправлені помилки (тільки тоді така ПН стає «легітимною»).
** Тобто ПН, що містить такі помилки, які не дозволяють відобразити ПК навіть на підставі останнього абзацу п. 201.10 ПКУ.
Це випливає і з роз’яснень головних фіскалів — див. їх консультацію в БЗ (кат. 101.14). Висновок зазначеної консультації полягає в такому. Якщо допущені в ПН помилки не дають можливість ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони і суму ПЗ, то право на ПК на підставі такої ПН виникає тільки після виправлення цих помилок. Але можуть бути проблеми з відображенням ПК, коли виправлення провели після закінчення 365 календарних днів з дати складання цієї ПН*.
Отже, до виправлення зазначених помилок у ПН у платника було відсутнє право на включення ПДВ до ПК, за що він і поплатився під час перевірки. Але після оформлення постачальником РК, що «підлікував» збиткову ПН, платник абсолютно законно може включити суму ПДВ з неї до ПК. Причому як у періоді виправлення помилок у ПН, так і в будь-якому з наступних податкових періодів, доки не минули 365 днів з дати складання ПН (або навіть у пізніших періодах, але тоді вже шляхом подання УР до відповідної декларації протягом «1095-денного» строку).
Адже згідно з ПКУ ви маєте право на включення цього ПДВ до ПК (!), яке в перший раз (через недбайливого постачальника) не без «допомоги» фіскалів вам реалізувати не вдалося.
Тут можна також провести аналогію з тією ситуацією, коли «дефектність» ПН (після відображення ПК за декларацією) ви б виявили самі. У такому разі вам довелося б подавати уточнюючу декларацію за період, в якому незаконно відобразили ПК, але після виправлення постачальником ПН у вас би й запитання не виникло щодо правомірності повторного (тепер уже — законного) уключення до ПК суми ПДВ згідно з цією ПН.
Тут може попутно виникнути ще таке запитання. Якби у вас на перевірці зняли ПК, що призвів би не до збільшення (донарахування) ПЗ, а до зменшення від’ємного значення за декларацією (у тому числі аж до останнього звітного періоду), чи не збільшить сума цього ПК від’ємне значення за декларацією вдруге?
Ні, цього не станеться — адже за декларацією за звітний період, у якому ви отримаєте ППР за формою В4 (якщо ви його не оскаржуватимете), ви повинні у спеціальному рядку 16.3 декларації (із знаком мінус) зазначити суму «викошеного» перевіркою ПК, на яку зменшується від’ємне значення. А от уже в періоді реєстрації РК, що виправляє «дефектну» ПН, (або в пізніших звітних періодах) ви можете відобразити суму ПДВ у складі ПК за відповідним рядком (10.1 або 10.2) декларації з ПДВ.