14.12.2017

Інтернет-просування товару

Всесвітня павутина затягує у свої мережі все більше і більше користувачів. За даними різних джерел, в Україні у 2017 році користуються Інтернетом від 17,7 до 21,6 млн осіб. Причому час користування також зростає — кількість людей, що практично живуть online, просто зашкалює. Недивно, що бажаючих використовувати мережу Інтернет для просування свого товару теж стає дедалі більше. Які ж заходи здійснюють для цих цілей і як такі заходи відображаються в обліку? Давайте розберемося.

Методи просування товару в мережі Інтернет

Передусім, зазначимо: для того, щоб просунути товар за допомогою мережі Інтернет, необов’язково створювати інтернет-магазин. Існує простіший варіант — так зване пряме просування товару. Воно передбачає пряму дію на цільову аудиторію з метою збільшення продажів певних товарів — відразу просуваємо і продаємо товар, замовивши рекламу та візитку для розміщення контактів.

А ось непряме просування товару — це коли для дії на цільову інтернет-аудиторію активно використовуються ланки-посередники. Як основну ланку для непрямого просування товару найчастіше використовують власний сайт компанії — просуваємо сайт (інтернет-магазин), який уже сам просуває і продає товар. Звичайно, використання власного сайта має низку переваг, адже він може реалізувати, окрім основної функції просування товару, безліч інших додаткових функцій, що сприяють збуту товару й економії коштів компанії.

Просування сайта — це комплекс заходів із забезпечення відвідуваності сайта цільовими відвідувачами

Існує декілька основних способів просування сайта:

1) пошукова оптимізація (англ. Search Engine Optimization, SEO) є комплексом заходів з підвищення позиції сайта в пошукових системах.

Практика показує, що відвідувачі, які прийшли з пошукових сторінок, є найціннішими клієнтами. Адже це люди, які вже сформулювали свої інтереси і намагаються знайти конкретну інформацію за потрібною їм темою. Тому пошукове просування сайта — один з найважливіших заходів із залучення цільової аудиторії.

Водночас у нього є недолік — пошукове просування може надати відчутний результат тільки через декілька місяців. Тому у випадках, коли ефект має бути досягнутий у більш стислі строки, вдаються до інших непошукових способів просування. Їх перелічимо далі;

2) інтернет-реклама — реклама, що розміщується в мережі Інтернет, представлення товарів, послуг або підприємств у мережі Інтернет, що адресоване масовому клієнтові і має характер переконання.

Інтернет-реклама має низку переваг над рекламою звичайною:

— вона, здебільшого, має посилання на сайт, що дозволяє відвідувачеві, який зацікавився, невідкладно скористатися пропозицією;

— механізм таргетингу дозволяє виокремити з усієї наявної інтернет-аудиторії тільки ту частину, яка задовольняє заданим критеріям, і показати рекламу саме їй. Тож

Інтернет забезпечує точніше, ніж будь-який інший вид медіа, фокусування рекламної інформації на цільові групи за різними параметрами

— легко відстежується реакція споживачів на кожну конкретну рекламу, а тому зрозумілий її ефект;

— можливість внесення коригувань (наприклад, зміна інтенсивності показів, фокусування реклами, самих рекламних блоків) безпосередньо під час проведення рекламних заходів;

3) просування в соціальних медіа (англ. Social media optimization, SMO) — вид непошукового просування, комплекс заходів, спрямованих на приваблювання на сайт відвідувачів із соціальних медіа: блогів, форумів, соціальних мереж тощо.

SMO підрозділяється на дві частини:

— SMO — зміна самого сайта, оптимізація під соціальні медіа (комплекс суто технічних заходів, спрямованих на перетворення контенту сайта так, щоб його можна було максимально просто використовувати в мережевих співтовариствах).

SMO — по суті, те ж саме, що SEO, але призначена не для пошукових систем, а для соціальних мереж і блогів:

SEO — для статичних сайтів, SMO — для сайтів з динамічно оновлюваним контентом;

— Social media marketing (SMM) — просування сайта (розміщення різної рекламної інформації) в соціальних медіа;

4) розміщення інформації на тематичних ресурсах полягає в пошуку найвідповідніших тематичних ресурсів (порталів, дощок оголошень, онлайнових ЗМІ та ін.) і розміщенні на них інформації про сайт у максимально привабливому для цільової аудиторії вигляді.

Звичайно, такі способи просування, як інтернет-реклама, реклама в соціальних медіа, розміщення інформації на тематичних ресурсах, можуть бути спрямовані і безпосередньо на товар.

До речі, можливі також варіанти непрямого просування товару не через один, а через декілька ланок-посередників. Це так звані партнерські програми.

Партнерська програма — це форма ділової співпраці між продавцем і партнерами, при якій партнери приваблюють користувачів на сайт продавця й отримують бонуси у вигляді відсотка або фіксованої суми за якусь обумовлену дію (наприклад, купівлю товару, заповнення форми, відвідування певних сторінок).

Документальне оформлення інтернет-маркетингу

Як ви вже знаєте зі статті на с. 3, до витрат на маркетингові заходи фіскали ставляться з особливою пильністю. Що і говорити про витрати на такі ж інтернет-заходи. Вони то взагалі проводяться в іншому — віртуальному світі. А тому реальність їх здійснення здається зовсім нереальною. ☺

Як же підтвердити, що послуги інтернет-просування дійсно були фактично надані

Найважливіший документ, що підтверджує здійснення будь-якого з перелічених вище інтернет-заходів — це, безумовно, акт виконаних робіт.

Він має бути оформлений згідно з вимогами ст. 9 Закону про бухоблік. Податківці про це не забувають (БЗ 102.21) — пам’ятайте і ви. Крім того, зверніть увагу на опис виконаних робіт — чим він конкретніший і деталізованіший, тим краще.

До речі, формально, жодних інших підтверджуючих документів і не потрібно — одного відповідним чином оформленого акта виконаних робіт цілком достатньо. Адже ні Закон про бухоблік, ні ПКУ наявності будь-яких інших документів не вимагає.

Проте, як ви вже переконалися (зі статті на с.3), на практиці платники частенько мають доводити реальність отриманих маркетингових послуг у суді. Так ось, щоб боротися з фіскалами було простіше, краще, звичайно, озброїтися додатковими паперами. Тим паче що наявність додаткових документів, можливо, переконає податківців у тому, що послуги дійсно були отримані (роботи проведені) і без судового розгляду.

Що це можуть бути за документи?

Тут усе залежить від того, які саме заходи здійснювалися.

На наш погляд, найбільш «невидимими» з усіх перелічених способів інтернет-просування є SEO і SMO.

Чому невидимими? Та тому, що ці роботи не передбачають розміщення будь-якої додаткової інформації в мережі. Вони носять технічний характер і тільки покращують сам сайт. А ці поліпшення неозброєним оком не побачити.

Але не все так безнадійно.

Фактичне здійснення роботи можна підтвердити її результатом

Як ми вже говорили, в результаті проведення SEO-робіт підвищується позиція сайта в пошукових системах. А в результаті цього підвищення збільшується кількість відвідувачів, що прийшли на сайт з пошукових сторінок. Отже, для того, щоб підтвердити те, що SEO-роботи дійсно були проведені, потрібно:

— по-перше, зафіксувати підвищення «пошукової» позиції сайта — зробити скриншот її рейтингу до проведення і після проведення SEO-робіт. До речі, суди не мають нічого проти «рейтингового» скриншоту (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 р. у справі № 810/1522/15*);

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/51659386.

— по-друге, задокументувати збільшення «пошукових» відвідувачів сайта — скласти відповідний звіт. Це може зробити як виконавець SEO-робіт (тоді цей обов’язок краще передбачити відразу при укладенні договору), так і співробітник підприємства, відповідальний за інтернет-просування.

Що стосується здійснення SMO-робіт, то тут допоможе аналогічний звіт, який фіксує збільшення відвідувачів із соціальних медіа. Щоправда, таке збільшення — заслуга не лише SMO, але і SMM. Тож підтверджувати він буде і те, й інше.

Підтвердити інтернет-рекламу, рекламу в соціальних медіа, розміщення інформації на тематичних ресурсах ще простіше. Тут допоможуть скриншоти інтернет-сторінок з розміщеними на них рекламними оголошеннями, банерами, статтями, а також звіт про проведені рекламні заходи (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 р. у справі № 2а-4048/11/2670**).

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/40535767.

До речі, рекламодавцеві, що замовив рекламу в рекламного майданчика (наприклад, Google Adwords, Яндекс Директ), забезпечується доступ в особистий кабінет, з якого завжди можна роздрукувати детальні звіти з текстами оголошень, посиланнями, кількістю кліків та іншими показниками.

Якщо ж реклама замовлена в рекламного агентства і рекламодавець на майданчику не реєструється, складання таких звітів (та і надання скриншотів) краще покласти на виконавця (рекламне агентство).

Додатковим підтвердженням реальності рекламних інтернет-послуг може стати аналітична довідка, підготовлена маркетологом або економістом, у якій будуть зафіксовані результати проведення рекламної кампанії, макети, медіаплани, копії наказів про проведення рекламних акцій, оригінал-макетів банерів, розкадровування відеороликів, довідки про реалізацію товарів, що беруть участь у рекламній акції (див. ухвалу ВАСУ від 27.01.2016 р. у справі № 826/3844/15***).

*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/55311779.

Суму бонусів, сплачених партнерам, підтверджують їх розрахунком, здійсненим відповідно до умов договору.

Бухгалтерський і податковий облік

Витрати на інтернет-просування товару носять рекламно-маркетинговий характер, а тому включаються у витрати на збут (п. 19 П(С)БО 16) у періоді їх здійснення. Обліковують їх на однойменному рахунку 93.

Податок на прибуток. Усі витрати на інтернет-просування, відображені в бухгалтерському обліку підприємства, потраплять і в податковоприбуткові витрати, оскільки жодних відповідних коригувань розд. III ПКУ не передбачає.

ПДВ. Усі послуги з інтернет-просування товарів є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). Звичайно, за умови, що їх постачальник зареєстрований на митній території України (п. 186.4 ПКУ) і є платником ПДВ. Тому одержувач послуг за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної має право на податковий кредит.