05.01.2017

Трудову «на бочку», або Що робити, якщо роботодавець не повертає трудову книжку при звільненні

У житті трапляється всяке. «Не зійтися характерами» можна і зі своїм роботодавцем. Ви вирішили припинити з ним трудові відносини. Але от біда. Роботодавець ніяк не хоче відпускати вас. Не віддає трудову книжку при звільненні. Причин може бути купа — від непідписання обхідного листа до непогашених перед підприємством боргів. Така проблема виникла в нашого читача. Давайте розберемося, чи законна така поведінка роботодавця і як усе ж таки можна отримати трудову книжку на руки.

Одразу звертаємо вашу увагу. Роботодавець зобов’язаний видати працівнику основний документ, що підтверджує його стаж, у день звільнення з унесенням відповідного запису. Якщо він затримає видачу трудової книжки зі своєї вини, працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Таке правило встановлює п. 4.1 Інструкції № 58 і частина перша ст. 47 КЗпП. Крім того, днем звільнення в такому разі вважатиметься день видачі трудової.

Якщо ви відсутні на роботі в день звільнення, то роботодавець цього дня надсилає вам поштове повідомлення з вказівкою на необхідність отримання трудової книжки.

Надсилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника

Вимоги підписати будь-які додаткові документи (наприклад, обхідний лист) або виплатити суми заборгованостей у цьому випадку — «від лукавого». Уся справа в однозначності формулювання норм КЗпП та Інструкції № 58: роботодавець зобов’язаний повернути трудову книжку і жодні додаткові умови висувати він не має права.

Для того щоб захистити свої права та отримати трудову на руки, можна діяти таким чином.

Почати можна з написання заяви з проханням надіслати вам трудову книжку на зазначену адресу або з вимогою просто видати її та нагадати горе-роботодавцю про відповідальність. Можете натякнути про можливе звернення до суду або Держпраці, якщо наймач не відреагує на це звернення.

Постарайтеся зареєструвати цей лист у канцелярії підприємства (залишивши заздалегідь один примірник з їх позначкою про отримання в себе). Якщо прорватися туди не зможете — надішліть заяву поштою рекомендованим листом та описом вкладення. Можна також перед надсиланням зробити нотаріально засвідчену копію цієї заяви. У разі судового розгляду такі документи допоможуть при обґрунтуванні вашої позиції в позові.

Роботодавець не реагує? Використовуйте важку артилерію.

Перший спосіб — це судове оскарження бездіяльності роботодавця і повернення трудової книжки у примусовому порядку.

Подаємо позов з відповідним формулюванням. Вимагати можна не тільки видачі документа, а й компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про що ми говорили вище, і навіть моральної шкоди.

Щоправда, сподіваючись на компенсацію, слід оцінити ситуацію «тверезим поглядом». Для того щоб такі вимоги були задоволені судом, потрібно пам’ятати про обов’язкову наявність вини роботодавця ( абз. 1 п. 32 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9). Якщо ваш наймач старанно виконував усі вимоги закону, а ви не давали йому можливості вручити цей важливий документ, то справи зі стягненням кепські.

Що це можуть бути за дії з боку роботодавця? Наприклад, ви були відсутні в останній робочий день (день звільнення). Він надсилав листи з повідомленням на вашу адресу з проханням з’явитися та забрати трудову книжку або надіслати заяву, зазначивши адресу, на яку необхідно надіслати цей документ. А ви всі ці «благородні пориви» проігнорували*.

* Див., наприклад, ухвалу ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.05.2016 р. у справі № 335/12573/14-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57926336).

Але повернемося до ситуації, коли роботодавець навмисно не видає трудову книжку. Тут важливо, що працівник не повинен підтверджувати факт її неотримання . Обов’язок доведення зворотного лягає на роботодавця**.

** Див., наприклад, ухвалу ВСС з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 р. у справі № 6-33092ск15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55477059#).

Надайте суду листи з вашими вимогами видати трудову книжку або надіслати її поштою, на зазначену вами адресу з позначкою підприємства про прийняття (в разі їх наявності, звичайно). Якщо надсилали їх поштою — копії листів (якщо залишилися), описи вкладення + квитанції (чеки) про оплату відправлення. Це підсилить вашу позицію. Наполягайте також на ігноруванні роботодавцем вимог КЗпП***. Ще одним моментом, який не «зіграє» на користь роботодавця, буде відсутність вашого підпису у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. І ось чому.

*** Див., наприклад, рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 р. у справі № 344/17681/15-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62159548#).

Згідно з Інструкцією № 58 (п. 7.1) Книга обліку руху трудових книжок ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, прийняті від працівників при працевлаштуванні. Також реєструються ці документи (із записом серії та номера) при їх видачі. У разі отримання трудової книжки у зв’язку зі звільненням працівник розписується в особовій картці та у Книзі обліку.

Це може стати додатковим аргументом. Але тільки у випадку, якщо ви не писали заяву про надсилання трудової поштою. Оскільки проставляння підпису у Книзі обліку руху трудових книжок тут із зрозумілих причин не передбачається. А ось для ситуацій, коли ви були присутні у свій останній робочий день на місці або прийшли за викликом підприємства з проханням забрати трудову, а роботодавець її вам не видав тощо, цілком підійде. Тільки не забудьте подати клопотання про витребування книги обліку в суді.

Зверніть увагу!

Строк позовної давності за вимогами, які ми з вами обговорюємо, — три місяці

Він обчислюється з моменту, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Другий спосіб — подати скаргу на роботодавця до Держпраці (абз. 4 п. 3 Порядку № 390*, абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 877**). А вже інспектори, які згідно з Положенням*** стоять на варті дотримання прав, у тому числі звільнених працівників (п.п. 8 п. 4), з радістю вам допоможуть. Перевірять роботодавця позапланово. До відповідальності згідно з чинним законодавством притягнуть. Була б згода Держпраці на перевірку.

* Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390.

** Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

*** Наказ Мінсоцполітики «Про затвердження Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці» від 27.03.2015 р. № 340.

А загрожує в такому випадку роботодавцю адміністративна відповідальність за ст. 41 КпАП. «Образив» звичайного працівника — «піде» за ч. 1 (510 — 1700 грн.). «Піднялася рука» на неповнолітнього, вагітну, одинокого батька/матір, особу, яка їх замінює та виховує дитину до 14 років або дитину-інваліда? Або вже притягувався за ч. 1 ст. 41 КпАП? Відповідатиме за ч. 2 (1700 — 5100 грн.). Якщо ж роботодавець ігнорує дії Держпраці, то ще й на ст. 1886 КпАП може нарватися. А це 850 — 1700 грн.

Отже, закон на вашому боці. Боріться!