— Валерію Олександровичу, як там за статутом належить — «дозвольте звернутися»?
— Мій бухгалтерський стаж уже перевищив строк військової служби, тому про статути можна забути... Сьогодні для мене актуальнішими є національні стандарти бухобліку. ☺ Але строго за статутом звернення потрібно було почати словами: «Пане підполковник у відставці»...
— А давайте почнемо оригінально: з вашого бойового хрещення як бухгалтера. Загалом у Вас в Одесі рахувати гроші добре вміють усі. ☺ А як ви стали невійськовозобов’язаним за посадою рахувати чужі гроші?
— За наказом! Так-так! Після завершення 25 років військової служби в 1989 році сорокап’ятирічним офіцером запасу фактично за наказом начальника я обійняв посаду головного бухгалтера топографічної служби не мало не багато — цілого військового округу! Не знаючи нічого про бухгалтерський облік!.. Напевно, це було самовпевнено і, як я розумію сьогодні, занадто сміливо. Але в мене вийшло!..
— Ще б пак! У бухгалтерському бомонді ви весь час на видноті!
— Завжди без жодної ніяковості користувався можливістю повчитися в досвідченіших співробітників — а коли я вступав на нову посаду, для мене будь-який бухгалтер був «досвідченішим»... ☹ Ну і, звичайно ж, завжди ретельно опрацьовував бухгалтерську пресу. Пізніше — інтернет. Намагався систематизувати інформацію. Готував огляди. Спершу — для себе, потім — коли завів безліч знайомих колег — став ділитися оглядами з ними. А з часом захотілося перевірити себе...
— У професійних конкурсах?
— У них самих. Наприклад, останніми роками посідав призові місця в номінаціях «Кращий бухгалтер України із заробітної плати» і «Кращий бухгалтер України» в конкурсі 2013 року, переміг у конкурсі Баланс-клубу «Кращий бухгалтер України в бюджетній сфері 2014 року». Мимохідь більше 100 публікацій у професійних виданнях накопичилося...
— Тобто сміливість бере не лише міста, але й престижні бухгалтерські нагороди? ☺
— Узагалі-то рівень компетентності бухгалтер створює собі сам. Але для головного бухгалтера мало розбиратися в бухгалтерії. Він — і кадровик, і юрист, і психолог! Своїми рішеннями він повинен сформувати і постійно підтверджувати авторитет бухгалтерської служби як у керівництва, так і в кожного «клієнта» бухгалтерії. Якщо потрібно — не шкодувати ні часу ні нервів на пояснення всім та кожному що там і як у його розрахунковому листі. І вміти ставити підпорядкованим бухгалтерам посильні завдання, оцінювати роботу належним чином, а на неминучих помилках — навчати, а не докоряти. Якщо завдання провалене, винні обоє — і той, хто його так поставив, і той, хто його не так виконав...
— А казуси бувають?
— Скільки завгодно! При перевірці однієї частини виявив, що сума індексації грошового забезпечення солдата-строковика більше самого забезпечення в декілька разів! Бухгалтер товкмачив одне: «так рахує програма»... ☺ Виявилось, що за його недоумством програма індексувала не забезпечення солдата, а прожитмінімум... Буває.
— В армії як в армії? ☺
— В армії як у житті! А життя — це не лише робота. Ми з дружиною вже 54 роки разом! Дві дочки і п’ять онуків — це найголовніше моє досягнення. ☺ Знаєте, коли говорять, що любов з часом минає — це дурниці. Навпаки: усі ці роки вона лише міцніє, набуває все нових, глибоких відтінків. Так, а що стосується захоплень — я люблю оперу, оперету, бардівські пісні. Звичайно ж, хобі на все життя — це читання, а ще фотографія...
— А якщо надумаєте йти у відставку, є ідея: кращого тренера з мотивації я навіть уявити не можу. І кращого тамаду... ☺ Як щодо святкового тосту?
— Шановні колеги! Будьте щасливі, кохані, винагороджені добротою! Балансу й удачі вам у всьому!