Дійсно, у цьому випадку ідеться про помилку, яка не дає права включати суми ПДВ до ПК. Адже помилка в УКТ ЗЕД — це помилка, яка позбавляє права на податковий кредит в будь-якому разі — безвідносно до того, чи впливає вона на можливість ідентифікувати операцію. Про це прямо говорить останній абзац п. 201.10 ПКУ.
Отже, якщо підприємство включило ПН із такою помилкою до складу ПК, воно повинно подати УР до періоду, у якому було неправомірно відображено податковий кредит (у нашому випадку до січня 2017 року). Натомість постачальник повинен скласти РК до зазначеної ПН, у якому він виправить свою помилку, і зареєструвати зазначений РК у ЄРПН. Зрозуміло, що відобразити ПК покупець зможе не раніше періоду, у якому постачальник зареєструє виправляючий нульовий РК.
Але в цьому випадку виникне розбіжність між даними ЄРПН і даними декларації покупця. А як відомо, згідно з абзацом двадцять першим п. 201.10 ПКУ виявлення розбіжностей даних ПДВ-декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Але для вас загроза позапланової перевірки — мінімальна. Навряд чи податківці будуть перевіряти кожного покупця, який не відобразив податковий кредит у періоді реєстрації ПН у ЄРПН. Адже в покупців є можливість відкладати податковий кредит 365 днів з дня складення ПН ( п. 198.6 ПКУ). Жодного порушення податкового законодавства у цьому немає. То про які «відповідні» випадки говориться у п. 201.10 ПКУ як про підставу для позапланової перевірки покупця? На нашу думку, тут ідеться виключно про випадки, коли існують підстави для позапланової перевірки, згадані у ст. 78 ПКУ. В інших випадках покупець має всі шанси не потрапити в таку халепу, як позапланова перевірка.