Почнемо з початку, а саме з визначення розрахункового періоду.
У загальному випадку середню зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності обчислюють за розрахунковий період, що дорівнює 12 календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа).
Якщо ж працівник відпрацював на підприємстві менше року, розрахунок середньої зарплати здійснюють за фактичну кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.
Як бачите, в обох озвучених ситуаціях у розрахунку лікарняних повинні брати участь місяці, в яких працівник перебував у трудових відносинах із страхувальником з 1-го по 30-те (31-ше, у лютому — 28 (29-те)) число.
Резюме:
місяць, у якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунку лікарняних
Виняток — ситуація, коли працівник, перш ніж захворіти, не відпрацював жодного повного місяця з 1-го до 1-го числа. У цьому випадку розрахунок середньоденної зарплати проводять за фактично відпрацьований час з дати прийняття на роботу до дати початку тимчасової непрацездатності.
Таким чином, у ситуації, описаній у запитанні, розрахунковим періодом буде період з 3 січня по 23 лютого 2017 року.
Ідемо далі. Згідно з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, працівник за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців.
Отже, «уключається» спеціальне обмеження щодо суми допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць, передбачене п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).
Працівнику розраховуємо виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виходячи з нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, але
з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом у місяці настання страхового випадку (тобто 3200 грн.)
Звертаємо увагу: припис п. 3 розд. II Закону України № 1774-VIII про те, що для розрахунку окремих виплат слід застосовувати мінімальну зарплату на рівні 1600 грн., для цілей обчислення обмежуючих показників за сумами лікарняних і допомоги по вагітності та пологах, установлених ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, до уваги не беремо. Це підтверджує Мінсоцполітики у листі від 16.02.2017 р. № 3105/0/2-17/27 (ср. ). Також цій темі присвячено лист Виконавчої дирекції Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності від 22.02.2017 р. № 2.4-17-328.
Лікарняні (оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності) працівнику, про якого йдеться в запитанні, розраховуємо таким чином:
1) обчислюємо середньоденну зарплату виходячи з фактичної заробітної плати, нарахованої працівнику в розрахунковому періоді, і кількості календарних днів у такому періоді, за вирахуванням календарних днів, на які припадає дія поважних причин.
Візьміть на замітку! Пункт 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, до поважних причин відносить:
(1) тимчасову непрацездатність;
(2) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;
(3) відпустку без збереження заробітної плати, надану згідно із законом,
а також
(4) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичними показаннями.
Припустимо, що фактична зарплата, нарахована працівнику за відпрацьовані дні з 3 січня по 23 лютого 2017 року, дорівнює 12580 грн. Тоді фактична середньоденна зарплата становитиме:
12580 : 52 = 241,92 (грн.),
де 52 — це кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
2) визначаємо розмір денної виплати.
З умови запитання випливає, що загальний страховий стаж — 7 років. Отже, розмір денної виплати дорівнює 70 % середньоденної зарплати, а саме:
241,92 х 70 : 100 = 169,34 (грн.);
3) розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з показника мінімальної заробітної плати, установленої в місяці настання страхового випадку. Адже працівник за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, і нам потрібно дотримати обмеження, установлене п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.
Для цього
мінімальну заробітну плату, установлену в місяці настання страхового випадку (3200 грн.), поділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44)
В підсумку отримаємо суму мінімальної середньомісячної зарплати, що дорівнює 105,12 грн.;
4) проводимо порівняльні розрахунки.
Сума денної виплати (169,34 грн.) вище мінімальної середньоденної зарплати (105,12 грн.). Тому розрахунок лікарняних проводимо виходячи з мінімальної середньоденної зарплати.
Зазначимо, що такий порядок розрахунку лікарняних з урахуванням спеціального обмеження за їх сумою було запропоновано в листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.05.2015 р. № 5.2-32-865.
Припустимо, що згідно з листком непрацездатності працівник хворів 7 календарних днів. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця дорівнює:
105,12 х 5 = 525,60 (грн.).
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності складе:
105,12 х 2 = 210,24 (грн.).
Загальна сума лікарняних, яка буде нарахована працівникові за весь період непрацездатності:
525,60 + 210,24 = 735,84 (грн.).