Думаємо, що в цьому випадку безоплатне постачання послуг відсутнє, і звідси випливають усі інші облікові особливості цього заходу. Пояснимо.
Доставка товару у складі його вартості. Витрати на транспортування товарів із складу підприємства покупцю належать до витрат на збут ( п. 19 П(С)БО 16). У бухгалтерському обліку такі витрати відображаються за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут». Вони згідно з п. 14 П(С)БО 9 належать до витрат того періоду, в якому були понесені.
Зрозуміло, що витрати, пов’язані із збутом товару, пов’язані з господарською діяльністю, оскільки спрямовані на отримання доходу ( п.п. 14.1.36 ПКУ). А оскільки є зв’язок з госпдіяльністю, то немає підстав для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ. Звичайно, за умови, що витрати на доставку пов’язані з постачанням оподатковуваних товарів.
Як випливає із запитання, покупцю сама по собі транспортна послуга не надається, а тільки за умови купівлі товару за погодженою в договорі ціною. Тобто транспортування є необхідною складовою реалізації товару. Отже, постачальник, доставляючи власний товар на склад покупця, споживає доставку для власних потреб, пов'язаних з продажем товару. Отже, ні про яку безоплатну передачу послуги не може бути й мови.
Звідси висновок: вартість транспортування товару фактично враховується у складі операції з постачання такого товару і окремо не надається . Причому база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ з урахуванням мінімальної бази: для купівельних товарів (послуг) — не нижче за ціну придбання, а для самостійно виготовлених товарів (послуг) — не нижче за звичайні ціни.
Якщо мінімальна база оподаткування виявиться нижчою за договірну ціну постачання товару, то на суму такого перевищення доведеться донарахувати ПЗ. При цьому базу оподаткування порівнюємо винятково з мінімальною базою щодо товарів, оскільки витрати на його доставку враховуються у витратах на збут звітного періоду і на «мінбазу» реалізованого товару ніяк не впливають.
Що стосується виписки товарно-транспортної накладної (ТТН). За загальним правилом ТТН оформляє той, хто замовляє перевезення (п. 11.4 Правил № 363). Найчастіше — це вантажовідправник.
Якщо для перевезення вантажу ви залучаєте транспортну компанію, то виписувати ТТН потрібно обов’язково. Оскільки цей документ, як і раніше, залишається основним документом, який оформляють при перевезенні вантажів автомобільним транспортом. Наявність ТТН вимагають Правила № 363, як обов’язковий документ вона згадується в п. 1 Переліку № 207, а також є підставою для перевезення вантажів згідно зі ст. 48 Закону про автотранспорт.
Якщо використовувати для доставки власний транспорт, то ТТН, правду кажучи, не обов’язкова: досить і товарної накладної. Але не виключено, що в цьому випадку контролери почнуть оспорювати сам факт постачання, оскільки нерідко вони керуються тим, що саме ТТН підтверджує факт її здійснення, а не акт виконаних робіт (див. підкатегорію 102.17). Незважаючи на те, що ця консультація втратила силу з 03.01.2017 р., у цьому питанні нічого по суті не змінилося, а тому і думка контролерів навряд чи зміниться. Ураховуючи, що через відсутність ТТН податківці можуть неабияк «помотати нерви», краще все ж таки і в разі перевезення власного вантажу випискою ТТН не нехтувати.
З приводу додаткового виду діяльності. Проблема полягає в тому, що при отриманні підприємцем доходу від виду діяльності, не зазначеного в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців (ЄДР), такий дохід оподатковується як дохід звичайного громадянина (не ФОП). Причому єдиноподатникам потрібно ще поклопотатися і про те, щоб необхідний вид діяльності був зазначений у Реєстрі єдиного податку* (Реєстр ЄП). На цьому наполягають податківці (див. підкатегорію 107.01 БЗ). А виною тому — ч. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ, згідно з якою в разі, якщо ФОП-єдиноподатник (незалежно від групи) здійснює діяльність, не зазначену в Реєстрі ЄП, він позбавляється права працювати на спрощенці і зобов’язаний перейти на загальну систему (див. підкатегорію 107.11 БЗ).
* Нагадаємо: відомості з Реєстру платників єдиного податку можна отримати у вільному доступі на сайті ДФСУ http://www.sfs.gov.ua/rpep.
Як ми вже зазначили вище, доставка товару покупцю є складовою операції з реалізації товару. Сама по собі послуга транспортування товару без купівлі товару не здійснюється. Важливим моментом, на наш погляд, є ще й те, що на шляху прямування товару від складу постачальника до покупця право власності на товар як правило зберігається за постачальником. По суті, постачальник перевозить власний товар і здійснює транспортні послуги для власної підприємницької діяльності — торгівлі. Отже, транспортна послуга не надається покупцю, а включається до ціни реалізації товару.
Причому згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт перевезення вантажів транспортними засобами здійснюється на договірних умовах із замовником послуги за плату. Як випливає із запитання, свій товар постачальник доставляє покупцю безоплатно. Таким чином, ФОП-єдиноподатнику вносити до Реєстру ЄП додатковий вид діяльності — транспортні послуги, не потрібно.