Одразу зазначимо, що виплачуючи нерезиденту дохід за турпослуги, податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) утримувати не доведеться. Хіба що обережно потрібно ставитися до перевезення — тут у деяких випадках може виникати необхідність утримати податок на фрахт. Далі пояснимо.
Нагадаємо, що за загальними правилами при виплаті деяких доходів нерезиденту з них слід утримувати податок на репатріацію (за ставкою 15 % за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних договорів) і перераховувати утриманий податок до бюджету ( п.п. 141.4.2 ПКУ). Перелік таких «оподатковуваних» доходів нерезидентів визначено п.п. 141.4.1 ПКУ. У ньому турпослуги не згадуються, а отже, під оподаткування не потрапляють. Тому і податок на репатріацію з них утримувати не потрібно.
До того ж за послугами в запасі є інший «козирний» аргумент: «послугову» виручку нерезидентів виводить з-під оподаткування завершальний п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ. Він залишає «за бортом» оподатковуваних доходів доходи нерезидентів у вигляді виручки за реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги. Тому придбаваючи в нерезидентів послуги з проживання, харчування, екскурсійного обслуговування, утримувати з них податок на репатріацію туроператору не потрібно.
А от оплачуючи нерезиденту перевезення, потрібно бути уважним. Адже серед оподатковуваних доходів нерезидента є доходи у вигляді фрахту ( п.п. «г» п.п. 141.4.1 ПКУ). При цьому ПКУ дає своє (!) «податкове» визначення цьому поняттю ( п.п. 14.1.260 ПКУ), визначаючи фрахт як винагороду (компенсацію) за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
— перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами;
— перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
У зв’язку з цим зауважте, що винагорода за договорами перевезення пасажирів автомобільним або залізничним транспортом фрахтом не вважається.Тому, якщо нерезиденту платимо за таке перевезення пасажирів, податок на фрахт утримувати не потрібно.
А от якщо винагорода нерезиденту за перевезення потрапляє під визначення фрахту (наприклад, виплачується нерезиденту за перевезення пасажирів морським або повітряним транспортом), з неї доведеться утримати податок на фрахт. При цьому податок на фрахт утримують за ставкою 6 % за рахунок виплачуваної винагороди ( п.п. 141.4.4 ПКУ). Суму винагороди, що залишилася після утримання, перераховують перевізнику-нерезиденту.
Зверніть увагу: податківці вважають, що сума фрахту підлягає оподаткуванню 6 %-ним податком незалежно від того, на якій території («українській» чи «закордонній») нерезидент здійснює перевезення, оскільки сам дохід нерезидента з «українських» джерел (див. БЗ 502.29.04, що сьогодні хоча і значиться серед «недіючих», проте навряд чи думка в контролерів змінилася).
Щоправда, якщо з країною нерезидента укладено міжнародний договір, яким для нерезидентних доходів передбачено інші ставки та правила оподаткування, то застосовують норми міжнародного договору (БЗ 102.18). Перелік країн, з якими на 01.01.2017 р. укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, наведено в листі ДФСУ від 24.01.2017 р. № 1414/7/99-99-01-02-02-17 (ср. ). Проте, щоб скористатися нормами міжнародного договору, нерезидент повинен підтвердити свій нерезидентський статус довідкою ( п. 103.4 ПКУ). Інакше без неї виплачувану нерезиденту суму фрахту доведеться оподатковувати за «українськими» правилами, не озираючись на міжнародний договір ( п. 103.10 ПКУ).
Детальніше про фрахт див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 27.