15.05.2017

«Частіше кажіть собі «сіга-сіга»*

Олександр Голенко, шеф-редактор: неодноразово зустрічаючись на бухгалтерських «зоряних» заходах, я битим — не стільки редакторським, скільки шеф-оком запримітив астрономічно яскраву персону. А днями наткнувся на термін, який, на мою думку, якнайкраще характеризує Ірину Цонду, — «тепла планета». Сильна позитивна енергія плюс непереборна сила тяжіння, і ось він — привід для бесіди. Робота, знаєте…

* «Не поспішай — устигнеш» (грецьк.).

— Ірино Валентинівно, оскільки вже мене занесло в астрономію… Чи підходить Вам знак Зодіаку? Астропрогнози збуваються?

— Мій знайомий астролог підтвердив, що я — таки Скорпіон. Але дуже нестандартний. А прогнози збуваються. Та тільки хороші! ☺

— А як складалася ваша астро-бухгалтерська лінія життя?

— Спочатку я, продовжуючи династію радіотехніків, отримала перший диплом — програміста. І вісім років працювала адміном у великому обчислювальному центрі. Там було багато складних розрахункових завдань, але найважливіше — зрозуміло, нарахування зарплати. Ви ж розумієте: зарплата є зарплата, словом — «ні кроку назад». Як узагалі в бухгалтерії...

— Ну то зрозуміло: інженер, програміст — це ж фактично готовий бухгалтер...

— А бухгалтерія — це не професія, а спосіб мислення. Можна сказати, карма — від неї не піти. Я освоїла премудрості, а вже потім — через 6 років роботи головбухом — отримала другий диплом, з відзнакою — про вищу бухосвіту. А нещодавно і третій — магістра держуправління. Як будь-який головбух — майстер на всі руки. Узагалі бухоблік — це геніальна простота і примітивна складність поруч. Старий анекдот: маститий бухгалтер перед прийняттям геніальних облікових рішень підглядав у ящик столу. А потім там знайшли записку: «Дебет — ліворуч»... ☺

— Десь у старому фільмі: «У мене робота нервова — я гроші вожу. Великі гроші». Як без великих нервів обліковувати великі гроші?

— Перш за все — не нервувати за принципом «усе пропало»... Будь-яку проблему — якою б вона не здавалася величезною — завжди можна «розібрати» на частини. І більшість із них виявиться нестрашними. А решта — не такими вже проблемними. Дуже часто — це локальні завдання, не варті особливих переживань. У будь-якому разі потрібно чітко зрозуміти, а що ж конкретно вам загрожує. Часто сума ймовірної санкції набагато смішніша, ніж страхи та переживання, що їй передували. До того ж імовірність — це ще не неминучість. Тож намагаюсь не переживати заздалегідь: усе мине, а зіпсовані нерви залишаться...

— Вірю, випробую Ваш рецепт. А ось запитання, як-то кажуть, не для протоколу… Не може так бути, щоб Ви ніколи не помилялися? Як рятувалися від гніву керівництва?

— Помилка від помилки різниться! Якщо йдеться про реальну помилку, то ні в якому разі не варто вдаватися до якихось хитрощів, а краще чесно та об’єктивно розібрати її причини і наслідки. Адже нормальний керівник бачить мету не в покаранні як помсті, а в усуненні причин. Якщо причини об’єктивні — він буде тільки радий усунути «баг у коді» — як кажуть програмісти. Але дуже вже часто справа не в людському факторі, а в нелюдському законодавстві...

— І в ризиках?

— Звичайно! Завжди важливо запропонувати керівнику альтернативу: є одне рішення — як-то кажуть, «раки по 3», але ризик «по 20», а є інше — «раки по 5», але ризик «по 3». Нехай керівник і обирає, а головбух йому допоможе.

— А як же «найкращі друзі бухгалтерів»?..

— Ми з податківцями завжди по різні боки «рівняння». Тому всі контакти треба формалізувати в межах закону — і тоді не буде приводу для особистих конфліктів. Немає такого закону — «мені зателефонували з податкової»! Письмовий запит? — «Чекайте відповіді»… А для спорів є суд. І не треба боятися «аби не було гірше» — якщо до цього дійшло, то гірше вже не буде. А свою правоту треба відстоювати.

— Ну, і нарешті, ось воно: «Спинилось літо на порозі»…

— З відпусткою у мене так: попереджаю за місяць, але все одно — прямо з роботи на літак. Для моєї короткої відпустки найкращий варіант — це релакс-країна Греція. Там тобі одразу ж говорять: «сіга-сіга» і… час зупиняється! Якщо все довкола «сіга-сіга», то й сам одразу ж сповільнюєшся... Люблю море дуже. Тому домашній релаксант у мене — це морська свинка Боня. Як вона зацокає поряд — одразу в голові перестають цокати проводки і ставки. Тож частіше кажіть собі «сіга-сіга»... ☺