Передусім, нагадаємо, що припинення зобов’язань за домовленістю сторін можливе завдяки ст. 604 ЦКУ, а залік — завдяки ст. 601 ЦКУ. Причому зазвичай у таких випадках оформляють додаткову угоду до договору про залік грошей у рахунок наступних постачань.
У будь-якому разі при проведенні ПДВ-коригувань не забуваємо правило:
ПН супроводжує кожне постачання (п. 201.7 ПКУ)
Тому коли необхідно щось «утрясти» в межах такого постачання, виписуємо РК. А ось коли «спливає» нове постачання, то складаємо нову ПН.
Ну а тепер — до можливих ситуацій.
Ситуація 1. Повернення товару і залік грошей у рахунок наступних постачань
Припустимо, покупець отримав і оплатив товар, а потім його повернув. Але гроші вирішено йому не повертати, а зарахувати в рахунок оплати наступних постачань. Тоді, по суті, відбуваються дві окремі операції:
(1) повернення товарів і
(2) нове постачання.
Тому:
— по-перше, потрібно відкоригувати колишню ПН. Для цього до неї як при будь-якому поверненні складають «зменшуючий» РК на дату повернення товару покупцем. Причиною в гр. 2 РК записують «Повернення товару». Такий «зменшуючий» РК реєструє покупець, а
— по-друге, на нове постачання складають нову ПН. Адже дотримуючись п. 201.7 ПКУ, ПН необхідно складати на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як аванс. Причому в цій ситуації зверніть увагу:
гроші набувають статусу передоплати за нове постачання вже на дату підписання додаткової угоди
Тож за додатковою угодою для майбутнього постачання настає перша подія — оплата. Тому саме на дату підписання додаткової угоди під нове постачання необхідно виписати нову ПН. Таким чином, ситуацію можна представити так:
| Ситуація | Подія: | |
| повернення товару | додаткова угода | |
| Повернення товару і залік грошей у рахунок наступних постачань | «зменшуючий» РК | нова ПН |
Як бачимо, у цьому випадку не вийде обійтися одним РК, оскільки на нове постачання потрібна нова ПН. Ну а «тулити» все скопом в один РК і об’єднувати в ньому дві різні операції — неправильно. Тому спершу за допомогою РК «обнуляємо» колишнє постачання, ну а на нове — оформляємо нову ПН. Із цим згодні і податківці (лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15).
Тепер розглянемо ситуацію, коли першою надходила передоплата.
Ситуація 2. Залік авансу в рахунок оплати за іншим договором
Уявимо, що продавець отримав передоплату за товар (за договором № 1), а далі сторони вирішили розірвати цей договір і зарахувати гроші в рахунок оплати товарів за іншим договором (за договором № 2).
У такому разі, передусім, оскільки договір № 1 розірвуть (постачання за ним так і не відбудеться), складену за договором № 1 «передоплатну» ПН потрібно обнулити. Допоможе в цьому «зменшуючий» РК. Його складають на дату підписання додаткової угоди (адже саме такою датою дія договору № 1 припиняється, а кошти, отримані раніше за таким договором, зараховуються в рахунок оплати товарів/послуг з договору № 2). Причому в такому разі
причиною в гр. 2 РК так і записують — «залік»
Тобто вказують: «Залік попередньої оплати в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором № __ від__» або «Залік попередньої оплати в рахунок оплати поставлених товарів/послуг за іншим договором № __ від__» (якщо товари/послуги з другого договору вже поставлені; приклад заповнення РК у цій ситуації див. на с. 21). Такий «зменшуючий» РК реєструє покупець.
А ось складати чи ні ще й нову ПН, залежить від того, поставлені товари за другим договором (договором № 2) чи не поставлені:
— якщо товари за договором № 2 вже поставлені, тоді на них за першою подією (відвантаженням) уже була складена ПН. Тому повторно складати за ними ПН (ще й «під» оплату) не потрібно;
— якщо товари за договором № 2 ще не поставлені, то на дату підписання додаткової угоди передоплата за договором № 1 стає передоплатою за договором № 2. Тобто для договору № 2 настає перша подія. Тому на дату підписання додаткову угоду за договором № 2 (за передоплатою) потрібно скласти нову ПН. Адже це вже нове постачання і на нього потрібна окрема ПН.
Загалом, ситуацію можна представити так:
| Ситуація | Подія: | |||
| додаткова угода | ||||
| Залік передоплати за договором № 1 у рахунок договору № 2 | → | Якщо товари за договором № 2: | поставлені | «зменшуючий» РК |
| не поставлені | «зменшуючий» РК + нова ПН* | |||
| *Хоча якщо оформити операції інакше: як зміну номенклатури (тобто внести зміни в договір № 1 про те, що відвантажуватиметься інший товар), то всі коригування вийде об’єднати в одному РК (з «-»/«+»). Тоді нову ПН виписувати не потрібно. Детальніше про це див. у статті на с. 22. | ||||
Так само проводити коригування радять і контролери (БЗ 101.15, листи ДФСУ від 02.03.2017 р. № 4341/6/99-99-15-03-02-15, від 06.06.2017 р. № 493/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 20.10.2017 р. № 2322/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15).
Як бачимо, у цьому випадку також не вийде поєднати два договори (два різні постачання) в одному РК. А тому перше («скасоване» за домовленістю сторін) постачання обнуляють за допомогою РК, а на друге складають нову ПН.
Відображення в декларації
Проведені коригування по повній «засвітяться» в ПДВ-звітності.
При цьому в декларації з ПДВ:
— «зменшуючий» РК: продавець може відобразити (у рядку 7 і додатку Д1) у періоді складання (при своєчасній реєстрації) або в періоді реєстрації (при несвоєчасній реєстрації), а покупець (у рядку 14 і додатку Д1) — строго (!) в періоді складання РК, а
— нову ПН: продавець зобов’язаний відобразити в періоді складання ПН (тобто за першою подією), а покупець у періоді складання (при своєчасній реєстрації) або в періоді реєстрації (при несвоєчасній реєстрації) або в подальших періодах, але не пізніше 365 днів з дати складання ПН.