* Програмно-технічний комплекс самообслуговування.
З тим, що у питанні, застосовувати РРО чи ні при здійсненні дистанційної торгівлі, панує цілковитий безлад, погодяться всі. Бо як іще охарактеризувати ситуацію, коли третій рік поспіль Закон про РРО** не дає чіткого уявлення про те, як виконати вимогу до інтернет-торговців, що міститься у його п. 2 ст. 3, а саме: видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, якщо замовлення або оплата товарів/послуг здійснюється через Інтернет. За таких умов, щоб хоч якось убезпечити себе від мимовільного порушення закону, платники звертаються до фіскалів за індивідуальними податковими консультаціями. Одну з них пропонуємо вашій увазі.
Лист ДФСУ від 31.10.2017 р. № 2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
висновок документа
Якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку, фіскальний чек РРО продавцю такого товару видавати не обов’язково
Ситуація начебто доволі проста: покупець лише замовляє товари через Інтернет. А оплачує своє замовлення через ПТКС (шляхом унесення готівки або із застосуванням платіжних карток). Однак при цьому інтернет-торговець отримує оплату за реалізовані товари виключно в безготівковій формі.
Ну і який тут до біса РРО, якщо йдеться про безготівкові розрахунки?! Адже самі фіскали чітко й однозначно заявляють (див. БЗ 109.02): якщо суб’єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар (надану послугу) від споживача на свій розрахунковий рахунок, то такі розрахунки є безготівковими.
Та насправді з цим не все так однозначно. Бо раз по раз фіскали перекручують іншу вимогу п. 2 ст. 9 Закону про РРО щодо застосування касових апаратів при прийманні готівки для подальшого її переказу. І замість того, щоб зобов’язувати посередника, який здійснює такі операції, проводити їх через РРО, заявляють: саме суб’єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані ними товари (надані послуги), мають видавати покупцеві фіскальний чек (лист ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17).
Ситуація ускладнюється ще й тим, що для цілей застосування РРО усі ПТКС умовно ділять на (1) ті, що належать банкам, і (2) ті, що належать комерційним агентам банків або фінустановам (які мають ліцензію НБУ на переказ грошових коштів).
У нашому випадку суб’єкт господарювання — власник інтернет-магазину поцікавився у головних податківців, чи зобов’язаний він надавати покупцеві фіскальний чек РРО у разі проведення розрахунків за товари через ПТКС першого типу.
На щастя, вони дали абсолютно правильну відповідь. Хоча й мотивували її посиланням на абзац третій п. 2 ст. 9 Закону про РРО, який насправді звільняє від РРО банки, а не інтернет-торговців, що отримують оплату за товар через банківські ПКТС.
Сподіваємося, фіскали згодом не передумають. А ще маємо надію, що згадка у запитанні та у відповіді лише про банківські ПТКС, розташовані у приміщенні банку, не надихне фіскалів наступного разу відповісти інакше, якщо їх запитають про банківські ПКТС, розташовані деінде. Адже, на наше глибоке переконання, це не має жодного значення.
А от якщо ПТКС належить не банку, а комерційному агентові чи небанківській фінустанові, то без РРО не обійтися. Проте затямте раз і назавжди: не обійтися саме зазначеним посередникам, а не торговцям! І, до речі, ДФСУ поки що із цим погоджується (див. БЗ 109.02).