05.10.2017

Гарантійний ремонт «чужими руками»: облік у виконавця і замовника

У попередній статті ми детально розписали «рецепти» обліку витрат на гарантійний ремонт у тих випадках, коли такий ремонт здійснюється силами і за рахунок виробників (продавців) товарів. Проте це не єдина схема організації гарантійного обслуговування покупців. Нерідко виробники (продавці) перекладають свої обов’язки з проведення гарантійного ремонту на сторонні організації — сервісні центри. У такому разі ремонт товарів, що вийшли з ладу, — турбота сервісного центру, а продавець (виробник) компенсує виконавцеві всі ремонтні витрати. Про подробиці обліку таких операцій детальніше розповімо в цій статті.

Бухгалтерський облік

Облік у виконавця. Таку операцію в облікових цілях розглядають як виконання сервісним центром ремонтних робіт з подальшою оплатою виробником (продавцем) їх вартості. Звідси й особливості обліку:

— усі витрати, пов’язані з проведенням гарантійного ремонту, формують собівартість виконаних робіт (Дт 23Кт 20, 22, 25, 63, 65, 66, 68);

— на дату підписання акта виконаних робіт відображають доходи від реалізації робіт і послуг кореспонденцією Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та одночасно

витрати, що включаються в собівартість виконаних робіт (Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» — Кт 23).

Іноді договором між продавцем (виробником) і сервісним центром може бути передбачений обов’язок виробника (продавця) надавати власні запасні частини для проведення гарантійного ремонту. У такому разі право власності на такі запчастини до сервісного центру не переходить, а вартість деталей обліковують на забалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки».

Облік у виробника (продавця). А ось в обліку виробників (продавців) усе майже так само, як і при самостійному виконанні гарантійних ремонтів. Продавці (виробники) в основній своїй масі (окрім єдиноподатників групи 3 і мікропідприємств) резервують свої гарантійні зобов’язання шляхом створення гарантійного резерву. Тому

витрати на оплату вартості ремонтних робіт, виконаних сервісним центром, а також інші гарантійні витрати вони списують через використання гарантійного резерву

Те саме стосується і запчастин, переданих виконавцеві та використаних при виконанні ремонтних робіт.

Якщо ж підприємство згідно з П(С)БО 25 має право не створювати резерв, тоді вартість послуг сервісного центру списують до складу витрат на збут (Дт 93).

Компенсація понесених витрат. Можлива й інша ситуація, коли продавець оплачує вартість ремонту, а виробник потім відшкодовує понесені витрати (п. 12 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). У такому разі понесені витрати продавець спише такою проводкою: Дт 93(23) — Кт 631 (за наявності зареєстрованої ПН сервісного центру відображає право на ПК — Дт 641 — Кт 631), а компенсацію, що нараховується, від виробника — проводкою Дт 631 — Кт 719(703) (суму ПЗ — проводкою Дт 719(703) — Кт 641). При цьому гарантійного резерву продавець не створює.

Приклад. Для проведення гарантійного ремонту телевізорів підприємство-продавець уклало договір із сервісним центром, який за умовами договору усуває несправності товару за рахунок продавця. У вересні 2017 року (у межах гарантійного строку) покупець телевізора звернувся з вимогою гарантійного ремонту телевізора.

Витрати, понесені сервісним центром при проведенні ремонту телевізора, склали (умовно):

запасні частини — 564 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 94 грн.);

заробітна плата працівників, що здійснюють ремонт, — 600 грн.;

нарахування на заробітну плату — 108 грн.;

транспортні витрати сторонньої організації — 240 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 40 грн.).

По закінченню ремонту сервісний центр виставив торговому підприємству рахунок для оплати ремонтних робіт у сумі 2004 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 334 грн.).

Підприємство-продавець щомісячно здійснює відрахування на забезпечення гарантійних зобов’язань. Залишок забезпечення на 01.09.2017 р. склав 5000 грн. Сума відрахувань за вересень — 890 грн.

В обліку продавця і сервісного центру такі операції відображають так:

Облік гарантійних ремонтних витрат за рахунок продавця

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

Облік у сервісного центру

1

Придбано запасні частини для ремонту

207

631

470

2

Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН

644/1

631

94

641/ПДВ

644/1

94

3

Перераховано грошові кошти в оплату запчастин

631

311

564

4

Понесено витрати на гарантійний ремонт:

— витрачено запчастини

23

207

470

— нараховано заробітну плату

23

661

600

— нараховано ЄСВ

23

651

108

— відображено транспортні витрати

23

685

200

5

Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН

644/1

685

40

641/ПДВ

644/1

40

6

Сплачено грошові кошти транспортної організації

685

311

240

7

Підписано акт виконаних робіт

361

703

2004

8

Нараховано ПЗ з ПДВ

703

641/ПДВ

334

9

Списано собівартість виконаних робіт

903

23

1378

10

Отримано від замовника плату за виконання ремонтних робіт

311

361

2004

Облік у підприємства-продавця

1

Сформовано забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань

93

473

890

2

Підписано акт виконаних робіт із сервісним центром

473

631

1670

3

Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН

644/1

631

334

641/ПДВ

644/1

334

4

Сплачено послуги з гарантійного ремонту

631

311

2004

Податок на прибуток

Облік у сервісного центру. Тут усе донезмоги просто. Для сервісного центру проведення гарантійного ремонту не що інше, як операція продажу власних робіт (послуг). Доходи і витрати від неї відображаються в загальному порядку При цьому жодні коригування ні малодохідним, ні високодохідним підприємствам проводити не доведеться.

Облік у виробника (продавця). Що стосується виробника (продавця), то, як ми вже сказали, вони компенсують виконавцям витрати на ремонт за рахунок ремонтного резерву (звичайно, якщо такий резерв створювався). Тому:

— малодохідники — вартість ремонтних робіт включають до складу бухгалтерських витрат на збут і таким чином зменшують фінрезультат для цілей оподаткування. Якщо ж малодохідник резервує гарантійні витрати за власною ініціативою, тоді об’єкт оподаткування зменшується в періоді нарахування резерву (списання собівартості продукції);

— високодохідники — визначають об’єкт оподаткування з урахуванням коригувань з п. 139.1 ПКУ. Про те, як працює механізм такого коригування, ми детально розповіли в попередній статті, тому зараз повторюватися не будемо. Скажемо лише, що в результаті ремонтні витрати (у нашому випадку витрати на оплату ремонтних робіт) зменшують об’єкт оподаткування на прибуток у періоді їх фактичного здійснення, а не в періоді нарахування резерву.

Компенсація понесених витрат. Якщо говорити про ситуацію, коли виробник компенсує продавцеві витрати, понесені на ремонт, то оскільки продавець гарантійний резерв не створює, то і жодних різниць у нього не буде.

ПДВ

Облік у сервісного центру. Для сервісного центру виконання ремонтних робіт за договором з виробником (продавцем) є об’єктом обкладення ПДВ. При цьому базу оподаткування визначають за правилами п. 188.1 ПКУ. На суму своїх ПДВ-зобов’язань сервісний центр складає податкову накладну і реєструє у ЄРПН (див. ІПК від 25.07.2017 р. № 2350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Облік у виробника (продавця). Зі свого боку продавець (виробник), що уклав договір із сервісним центром на виконання ремонтних робіт, має повне право на податковий кредит з ПДВ. Головна умова — наявність правильно оформленої і зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної.

Компенсація понесених витрат. При компенсації витрат на ремонт основне запитання — чи повинен продавець, який одержує таку компенсацію, нараховувати ПДВ? Навряд чи податківці краятимуть себе думкою — є така компенсація постачанням товару/послуг чи ні. Напевно вони розцінять її як постачання з нарахуванням ПДВ. Сперечатися із цією позицією складно. Інша річ, що коли продавець нараховує ПЗ, то виробник має повне право на ПК.

висновки

  • У податковоприбутковому обліку сервісного центру доходи від виконання ремонтних робіт збільшують об’єкт оподаткування на прибуток, а собівартість ремонтних робіт — зменшує фінрезультат до оподаткування.
  • У податковоприбутковому обліку замовника ремонтні витрати зменшують об’єкт оподаткування на прибуток у періоді нарахування резерву або в періоді здійснення витрат на ремонт (у малодохідників) або через коригування за п. 139.1 ПКУ (у високодохідників).
  • Виконання сервісним центром ремонтних робіт є оподатковуваною ПДВ-операцією. Тому ремонтне підприємство нараховує ПДВ-зобов’язання й оформляє податкову накладну.
  • Замовник ремонтних послуг на підставі податкової накладної, складеної сервісним центром, показує податковий кредит з ПДВ.