Спершу визначимося з доходами єдиноподатника.
У загальному випадку в доходи юрособи на єдиному податку включається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду:
— у грошовій формі (готівковою та/або безготівковою);
— матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. Тобто у вигляді безкоштовно отриманих товарів, робіт, послуг, а також непогашеної, зі збіглим строком давності «кредиторки».
Проте нас зараз цікавить тільки дохід у грошовій формі. Розберемося з тим, коли ж він виникає?
Розпочнемо з того, що визначення терміна «дохід» норми ПКУ на сьогодні не містять. Адже п.п. 14.1.56 ПКУ, у якому було надане визначення цього терміна, виключений з ПКУ (хоча, заради справедливості, визнаємо, що і раніше формулювання в ньому було розмите). Водночас, згідно з п. 5.3 ПКУ, якщо терміни не визначені нормами ПКУ, то вони можуть використовуватися у значенні, встановленому іншими законами. Отже, для визнання доходу звертаємося до стандартів бухобліку. Також до бухобліку посилає п.п. 296.1.3 ПКУ, у якому прямо сказано, що дохід єдиноподатника — юридичної особи визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку за доходами і витратами з урахуванням положень пп. 44.2 і 44.3 ПКУ (ср. ). Таким чином, в оподатковуваний дохід єдиноподатника-юрособи включаються «бухоблікові» доходи, отримані в грошовій формі. При цьому відображають такі доходи в момент надходження грошових коштів.
Аналогічна історія складається з доходами ФОП-єдиноподатника. До єдиноподатних доходів підприємця в грошовій формі відносять доходи, отримані протягом звітного періоду. Водночас опис грошових доходів, наведений у п. 292.1 ПКУ, не дозволяє чітко визначити, які з грошових надходжень вважати доходом ФОП-єдиноподатника. У зв’язку з чим вважаємо, склад своїх грошових доходів ФОП доведеться визначати, також орієнтуючись на бухоблікові принципи. Таким чином, грошовими доходами підприємця-єдиноподатника слід вважати також «бухоблікові» доходи за умови, що вони є грошовими надходженнями.
Крім того, норма п.п. 5 п. 292.11 ПКУ прямо говорить, що в доходи єдиноподатника не включають: кошти (аванс, передоплата), які повертаються (надходять) єдиноподатнику, — покупцеві товарів (робіт, послуг) при поверненнях товарів (робіт, послуг), розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів. Тепер подивимося: чим є для покупця грошові кошти, які повертаються продавцем?
Нагадаємо, якщо після постачання товару (товар відвантажений і повністю сплачений) буде виявлений у межах гарантійного строку неякісний товар, то покупець має право вимагати, зокрема, пропорційного зменшення його ціни (ст. 8 Закону про захист прав споживача, ч. 1 ст. 678 ЦКУ). Тож коли сторони доходять такої згоди, зобов’язання покупця перед продавцем за отриманий товар зменшуються, а отже, на суму такого зменшення виникає переплата, яка може бути повернена покупцеві або, за взаємною згодою сторін, зарахована в рахунок інших постачань. Загалом така сума коштів при їх поверненні цілком вписується у виняткову норму п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, як «кошти (аванс, передоплата), які повертаються покупцеві…».
До того ж повернення надмірно перерахованих грошових коштів (переплати) не відповідає критеріям доходу в бухгалтерському обліку (п. 5 П(С)БО 15). А як ми сказали вище, оскільки відсутні «бухгалтерські» доходи, то немає місця і єдиноподатному доходу.
Таким чином, грошові кошти (по суті, переплата), що повертаються продавцем після зменшення вартості поставленого неякісного товару, жодного впливу на єдиноподатний дохід покупця не здійснюють.