Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу

Розпочнемо з приємного. Дійсно, ПКУ прямо передбачає право платників податків зараховувати «мінус» з ПДВ у рахунок сплати окремих податків. Відповідний дозвіл надає п. 200.4 ПКУ, який за відсутності податкового боргу і виконання інших БВ-умов* дозволяє підприємствам заявляти БВ і (абзац «б» п. 200.4 ПКУ):

* Про умови декларування БВ читайте на с. 7 цього номера.

— отримувати його грошовими коштами на поточний рахунок та/або

— зараховувати в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами, які сплачують до державного бюджету.

Тобто

Що для цього потрібно?

Якщо в ПДВ-декларації за липень 2018 року податкові зобов’язання не перекриють увесь ваш «мінус», його суму в межах регліміту потрібно включити в рядок 20.2 декларації, а також конкретизувати обраний вами напрям використання БВ у рядку 20.2.2. Крім того, потрібно буде заповнити і подати додатки Д3 і Д4. В останньому обов’язково заповнити таблицю 1 частини «б» і перелічити в ній податкові платежі, в рахунок яких ви направляєте своє БВ.

Ліміт реєстрації податкових накладних розраховують за формулою з 200¹.3 ПКУ. Сума ПДВ, заявлена платником податків до відшкодування, є одним із від’ємників цієї формули. Тому після подання декларації за липень 2018 року (із заявленим у ній БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань з інших платежів, що сплачуються до держбюджету), ваш реєстраційний ліміт буде зменшений на зазначену в ній суму (БЗ 101.17).

Тепер давайте розберемося, в рахунок сплати яких конкретно податків можна направляти БВ.

Пункт 200.4 ПКУ говорить про платежі, що зараховуються до Державного бюджету України.

Перелік доходів держбюджету встановлює ст. 29 БКУ. Наведемо деякі платежі, в рахунок яких можливий залік БВ:

— військовий збір (п.п. 12 п. 2 ст. 29 БКУ);

— ПДВ (п.п. 6 п. 2 ст. 29 БКУ);

— акцизний податок з виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 7 п. 2 ст. 29 БКУ);

— плата за окремі види ліцензій (п.п. 25 п. 2 ст. 29 БКУ);

— нерозподілювані види рентної плати (наприклад, п. 16 п. 2 ст. 29 БКУ, див. лист ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13);

— частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств і їх об’єднань, яка стягується до держбюджету, і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) госптовариств, у статутних капіталах яких є держвласність, тощо.

А ось із погашенням за рахунок БВ зобов’язань з податку на прибуток, на жаль, не все гладко ☹.

Річ у тім, що згідно з усе тією ж ст. 29 БКУ в доходи загального фонду держбюджету податок на прибуток приватних підприємств надходить не повністю, а тільки в розмірі 90 %. Решта 10 % ідуть до місцевих бюджетів. І тільки податок на прибуток держпідприємств зараховується до держбюджету в повному обсязі.

Зрозуміло, що зарахувати «місцеві» 10 % податку на прибуток з «держбюджетним» БВ ніяк не вийде. Але чом би не провести залік на решту 90 %? Адже в цьому випадку ідея заліку за п.п. «б» п. 200.4 ПКУ не порушується і гроші держбюджет не «покидають». А якщо повернутися до формулювання п.п. «б» п. 200.4 ПКУ, то там чітко зазначено: зарахувати податковий борг можна за платежами, які сплачуються до державного бюджету. При цьому жодних обмежень щодо часткового заліку Кодекс не встановлює.

Спочатку податківці коливалися і надавали суперечливі роз’яснення з приводу можливості зарахувати БВ у рахунок сплати податку на прибуток. Так, у листі ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15 контролери не вбачали жодних перешкод для того, щоб платник податків задекларовану суму БВ направив у рахунок сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств, які виникнуть у нього протягом майбутніх податкових періодів. А ось місцеві податківці в листі ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.16 р. № 4009/10/20-40-12-02-16 висловлювалися категорично проти такого заліку.

Наразі контролери, схоже, остаточно відмовились від ідеї заліку БВ у рахунок сплати податку на прибуток. У категорії 101.25 БЗ розміщена консультація з абсолютно чітким висновком:

Аналогічний висновок знаходимо і в зовсім свіжому листі ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Погоджується з податківцями і Мінфін (див. лист від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 5).

При цьому під заборону підпадає не лише податок на прибуток, але й інші «пропорційні» платежі, наприклад, такі як ПДФО, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (йде до держбюджету в розмірі 50 %) або рентна плата за спеціальне використання води (йде до держбюджету в розмірі 45 %).

Враховуючи все вищесказане, сплатити податок на прибуток вам, радше за все, доведеться «живими» грошима.

Щоправда, для тих, хто не боїться складнощів, ну або якщо овчинка варта вичинки, є і ще один варіант — звернутися до суду.

Тим паче, що суди дуже часто стають на бік платників податків і зобов’язують податківців провести залік БВ у рахунок сплати податку на прибуток (постанова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 02.03.2017 р. у справі № П/811/412/16, ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 02.03.2017 р. у справі № 810/3914/16). Зрозуміло, що сьогодні судова практика відрізняється мінливістю, проте якщо поставити собі за мету, то шанси на успіх, думаємо, є.