03.12.2018

Нові ПН/РК очима фіскалів

Із «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 4 ви вже знаєте, що власне змінилося і як заповнити ПН/РК в оновленому форматі. А з прикладами заповнення ПН у різних ситуаціях ознайомилися в № 96. Проте щодо перехідних моментів була певна невизначеність. І ось перед нами лист податківців № 36942*, що їх розтлумачує. Чи усі питання з’ясовано? Дивимося…

* Лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17.

Фіскали підтвердили: з 1 грудня 2018 року реєстрація абсолютно усіх ПН і РК здійснюється за новою формою. При цьому дата складання ПН/РК (у грудні чи до 1 грудня) значення не має.

Виняток — ПН/РК, подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і заблоковані. Їх після розблокування зареєструють за старою формою, тобто тією, за якою вони були подані до ЄРПН.

Податковий номер у ПН/РК

Податковий номер покупця не зазначають у ПН/РК, складених: на будь-яких покупців — неплатників ПДВ (окрім «особливих» неплатників з умовним ІПН «200000000000»); у ПН з умовними ІПН покупця: «100000000000», «300000000000», «400000000000», «600000000000».

Але! Навіть якщо це поле заповнити, це не вважатиметься помилкою при складанні ПН.

Водночас дещо дивний висновок звучить від податківців щодо податкового номера в ПН із послуг нерезидента — з умовним ІПН продавця «500000000000». На їх думку, цей реквізит у ПН з типом причини «14» не (!) заповнюють ані для постачальника, ані для одержувача. Хоча за нормами п. 12 Порядку № 1307** у рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, він вказує свої дані. Тому, на наш погляд, якщо в «нерезидентську» ПН таки внести свій код ЄДРПОУ як одержувача послуг, помилкою це не буде.

** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Відносно «мінбазної» ПН з типом причини «15» податківці послаблень не зробили. Тому в ній як податковий номер покупця вказуємо свій код ЄДРПОУ.

ПДВшна графа 11/14

Графу 11 ПН/гр. 14 РК «Сума податку на додану вартість» заповнюють в усіх випадках, коли ПДВ нараховують за ставкою 20 % або 7 %.

Її значення визначають шляхом множення гр. 10 ПН (гр. 13 РК) на ПДВ-ставку, код якої вказаний в гр. 8 ПН (гр. 11 РК). Тобто виходить, ставку ПДВ застосовуємо до заокругленого до двох знаків після коми обсягу постачання.

У загальному випадку гр. 11 ПН (гр. 14 РК) заповнюють у гривнях з копійками. При цьому Порядок № 1307 безальтернативно приписує вказувати суму ПДВ у гривнях з копійками до 6 знаків (!) після коми (включно). Фіскали ж уточнюють — допускається до 6 знаків з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг.

До речі, не бачать податківці проблем для формування податкового кредиту за ПН, у кількісній гр. 7 якої вказано більше двох знаків (див. лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4554/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Щоправда, за умови правильності заповнення в ній усіх інших реквізитів.

Графу 11 ПН (гр. 14 РК) на пільгові і «нульові» постачання не заповнюють. При цьому нулі, прочерки та інші знаки або символи не проставляють.

Увага! У РК до ПН, зареєстрованих до 1 грудня 2018 року, гр. 14 не заповнюють у «мінусових» рядках, тобто тих, в яких відповідні показники ПН переносять зі знаком «-» (виводять в «0»).

А ось в нових (доданих) рядках такого РК гр. 14 заповнюють обов’язково. За умови, звичайно, наявності суми ПДВ (гр. 11 РК має значення «7» або «20»).

Код ознаки в РК до зведеної ПН

Зведені ПН, що направляються сьогодні на реєстрацію, в обов’язковому порядку повинні містити код ознаки зведеності. А саме:

«1» — зведені компенсуючі (п. 198.5 ПКУ);

«2» — зведені розподільчі (п. 199.1 ПКУ);

«3» — зведені мінбазні (п. 188.1 ПКУ);

«4» — зведені ритмічні (п. 201.4 і «касовий» п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно в РК до зведених ПН, які зареєстровані починаючи з 1 грудня 2018 року, такий код повинен повністю збігатися з проставленим в ПН, що коригується. Тобто в РК переносимо ті ж реквізити, які були вказані у зведеній ПН.

Вказувати відповідний код ознаки треба і в РК до зведених ПН, які були зареєстровані до 01.12.2018 р. Позначку «Х» у таких РК більше не проставляємо. Інакше він не пройде реєстрацію в ЄРПН. Хоча в самих зведених ПН, що коригуються, позначка «Х» є. Але в РК до них, повторимо, замість неї проставляємо зараз цифровий код (від 1 до 4).

Тип причини в РК до ПН, складених до 01.03.2017 р.

Поле з типом причини РК заповнюють обов’язково. Тип причини в РК повинен стовідсотково збігатися з типом причини з ПН, до якої такий РК виписаний. Причому, якщо в ПН, складених до 01.03.2017 р., вказані скасовані нині типи причин «16» або «17», то в РК до таких ПН переносимо саме їх.

Наприклад, ПН датована 20.01.2017 р. і в ній зазначений тип причини «16». У РК до такої ПН відображаємо саме цей тип причини — «16». Попри те, що на даний момент п. 8 Порядку № 1307 його не містить.

РК — 1095 днів від дати ПН

Податківці підтвердили свою сталу позицію, яка давно реалізована на практиці через програмне забезпечення.

Так, РК може бути складений і зареєстрований тільки до ПН, яка

(1) зареєстрована в ЄРПН і

(2) з дати складання якої не пройшло більше 1095 календарних днів (див. також лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4552/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Цінові/кількісні графи РК

В одному рядку РК не можна одночасно вказувати показники з коригування кількості і коригування вартості (ціни). Тобто в одному рядку РК одночасно може бути заповнена тільки одна пара граф: 7 і 8 або 9 і 10.

При зміні кількості товарів/послуг показники з гр. 6 і 7 ПН переносять в гр. 7 і 8 РК. Зі знаком « заповнюють тільки гр. 7 такого РК.

У разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг дані з гр. 6 і 7 ПН переносять в гр. 9 і 10 РК. Зі знаком «-» тут заповнюють тільки гр. 9 РК.

Тобто мінус спочатку проставляємо в одній графі (гр. 7 або гр. 9), а не «окремо в кожній графі», як пропонує п. 23 Порядку № 1307 (ср. ). Потім, звичайно, мінусовими виявляться і гр. 13 (обсяг постачання), і гр. 14 (сума ПДВ).

Якщо РК складається на повне повернення товарів/послуг або на повернення повної суми передоплати, в ньому можуть бути тільки «мінусові» (зі знаком «-») рядки. Новий(і) рядок(и) в такий РК не додають.

РК до зайвих ПН

РК до подвійних зайвих ПН. «Порожній» РК з типом причини «20» може бути складений лише до помилкової «подвійної» ПН, до якої до 01.12.2018 р. вже був складений «обнуляючий» РК. У такому «порожньому» РК обов’язково заповнюємо обидва інформаційні поля — про реквізити правильної ПН і того РК, який обнулив (анулював) зайву ПН.

Що стосується «зменшуючого» РК з типом причини «20», то в ньому заповнюємо тільки перше інформаційне, де вказуємо реквізити правильної ПН.

Зверніть увагу! Показники розділу Б правильної ПН повинні абсолютно відповідати показникам зайвої ПН. Інакше РК з типом причини «20» не пройде.

Якщо в РК вказали ПН як правильну, то в подальшому до неї не можна буде скласти РК з кодом причини «301».

Будь-які інші коригування правильної ПН (повернення товару, зміна ціни або кількості) можливі. Їх здійснюють в загальному порядку.

РК до одиничних зайвих ПН. Скласти РК з типом причини «20» до «безпарної» ПН не вийде. Такі помилкові ПН (перелік див. у п.п. 4.6.3 листа № 36942) обнуляють звичайним зменшуючим РК з кодом причини «103». Інформаційні поля в ньому не заповнюють. В результаті виходить, якщо такий РК складемо іншим періодом, аніж ПН, регліміт ми не відновимо.

Окремо в листі № 36942 податківці розповіли, як виправляти помилку в ІПН. Щоправда, нічого не сказали при цьому про виправлення помилки в даті — хоча це однотипні помилки.

Для виправлення складаємо обнуляючий РК до ПН з помилковим ІПН і одночасно (датою виникнення податкових зобов’язань і з тими ж показниками, що були в колишній ПН) виписуємо нову ПН, але вже з правильним ІПН.

Зверніть увагу! Фіскали вивели такий РК за рамки типу причини «20».

Між тим, на нашу думку, щоб не втратити регліміт, нічого не заважає підприємству зареєструвати нову ПН з правильним ІПН, а до ПН з помилковим ІПН потім скласти РК з кодом «20» і обнулити її. Адже і в тій, і в іншій ПН показники розділу Б будуть абсолютно ідентичні, як і хочуть податківці.

Причини коригування в РК

В одному РК можна ставити декілька причин коригування. Але! Податківці багатопричинність допускають лише в межах першого типу причин коригування, тобто для кодів причин 101 — 104. У такому разі в одному РК кожній подальшій групі коригування привласнюють окремий наступний порядковий номер. Причому так роблять і коли причини коригування збігаються (наприклад, міняється кількість двох різних товарів).

А ось об’єднувати причини другого (коди 201 — 203) та/або третього (коди 301 — 303) типів в одному РК не можна. Так само як і з першим типом теж.

Приклад. У зареєстрованій ПН заповнено чотири рядки з різною номенклатурою товару. Згодом повернено товар, вказаний у другому рядку ПН (Товар 2). Крім того змінилася номенклатура товарів, вказаних в третьому і четвертому рядках ПН (Товар 3 і Товар 4). При цьому Товар 3 замінили на Товар 5, а Товар 4 на Товар 6 і Товар 7.

Ось як виглядатиме РК із заповненими графами 1.1 — 2.2.

Зразок заповнення граф 1.1 — 2.2 і знак гр. 13 РК

№ з/п

№ з/п рядка податкової накладної, що коригується або додається

Причина коригування

Знак показника обсягу постачання

код причини

№ з/п групи коригування

1.1

1.2

2.1

2.2

13

1

2

103

1

«-»

2

3

104

2

«-»

3

5

104

2

«+»

4

4

104

3

«-»

5

6

104

3

«+»

6

7

104

3

«+»

висновки

  • У всіх РК до зведених ПН, які зареєстровані як до, так і після 1 грудня 2018 року, зазначають відповідний код ознаки зведеності (від 1 до 4).
  • У РК до «старих» ПН (зареєстрованих до 01.12.2018 р.) нову гр. 14 у рядках на мінус «-» не заповнюють.
  • «Порожній» РК з типом причини «20» складають лише до помилкової «подвійної» ПН, до якої до 01.12.2018 р. вже був складений «обнуляючий» РК.
  • До одиничної помилкової ПН не можна виписувати РК з типом причини «20».