08.01.2018
До кінця поточного року продовжено мораторій на перевірки
Нагадаємо: суть мораторію полягала в тому, що повна заборона накладалася на проведення планових заходів нагляду (контролю), а позапланові проводилися на підставах, перерахованих у Законі України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII (далі — Закон про мораторій)*, а саме:
* Зверніть увагу: Закон про мораторій оперує поняттям, яке охоплює не лише перевірки, але й ревізії, огляди, обстеження та інші форми, встановлені законом.
1) обґрунтоване звернення фізособи (при погодженні з ДРС**). ДРС «дає добро» на перевірку протягом 5 днів з дня отримання документів від контролюючого органу. Відповідне рішення публікується на офіційному сайті регуляторної служби до початку проведення перевірки. Госпсуб’єкт знайомиться з рішенням ДРС. Тому, хто перевіряється, обов’язково надається копія такого рішення.
** Державна регуляторна служба України.
Інакше суб’єкт господарювання має право не допустити контролюючий орган до перевірки;
2) письмова заява госпсуб’єкта про проведення перевірки за власним бажанням;
3) рішення суду;
4) аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку, який був пов’язаний з діяльністю госпсуб’єкта.
Проте був перелік органів, на яких дія Закону про мораторій не поширювалася, так само як і усі встановлені цим нормативно-правовим актом обмеження. Серед таких «виняткових» органів, зокрема, були і ДФСУ, і Держпраці, і Держекоінспекція.***
*** Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 22.
Що змінилося? Здавалося б, нюанси, але вони відчутно впливають на стан справ.
По-перше, додалося декілька підстав для проведення позапланових заходів:
у разі настання події, яка має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених КМУ, на права, законні інтереси, життя і здоров’я, захист довкілля і забезпечення безпеки держави
На сьогодні таких критеріїв немає. Отже, формально поки їх не буде і таку підставу застосувати не можна.
Цілком можливо, що під час розробки критеріїв за основу візьмуть практику застосування доручень Прем'єр-міністра України про проведення позапланових перевірок на підставі ч. 1 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). Оскільки причиною надання такого доручення також є негативні події, про які ми сказали вище.
для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів з приводу усунення порушення вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом держнагляду (контролю)
Відповідно, якщо до вас завітали у гості контролери з переліку, який колись передбачався в ст. 6 Закону про мораторій, та ще і «подаруночок» залишили (наприклад, припис), то цілком можливо, що у 2018 році вони можуть повернутися з позаплановим контрольним заходом.
По-друге, змінився принцип визначення сфери дії Закону про мораторій.
Дія Закону про мораторій не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється КМУ (ст. 6 Закону про мораторій)
Як бачите, тепер перелік «позамораторних» ☺ контролерів, на яких Закон про мораторій не поширюється, встановлює Кабмін.
Відповідно, формально немає переліку — немає і винятків. А немає винятків, отже, поки приходити з плановими перевірками жоден орган держвлади або орган місцевого самоврядування не може. Позапланові ж заходи обмежені підставами, передбаченими Законом про мораторій.
Проте зауважте: Кабмін зі своїми актами працює набагато оперативніше (звісно, коли це необхідно ☹), ніж Верховна Рада.
Припускаємо, що до переліку винятків потраплять усі ті, хто був у ст. 6 Закону про мораторій у попередній редакції. Але говорити про щось напевно доки зарано.
Чому під «роздачу» потрапляють і ДФСУ з Держпраці? Закон про мораторій у ст. 1 вказує на те, що термін «органи державного нагляду (контролю)» вживається в значенні Закону № 877.
У свою чергу, ст. 1 Закону № 877 як орган державного нагляду (контролю) визначає уповноважені законом центральні органи виконавчої влади і їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади АРК, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування.
І ДФСУ, і Держпраці є центральними органами виконавчої влади*. До речі, на ці органи поширюються положення Закону № 877. Щоправда, з урахуванням положень спеціального законодавства (ст. 2 Закону № 877).
* Див. п. 1 Положення про ДФСУ, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 р. № 236, і п. 1 Положення про Держпраці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96, відповідно.
Якщо ж брати ті відносини, на які Закон № 877 не поширюється (валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за бюджетним законодавством, банківський нагляд, держнагляд за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державний нагляд (контроль) у сфері телебачення і радіомовлення), то на сьогодні ситуація така. Перевіряти навіть з цих питань держоргани повинні з урахуванням положень Закону про мораторій, але не враховуючи правил, закладених у Законі № 877 (ср. ).
По-третє, на КМУ поклали зобов’язання щодо розробки актів у сфері реформування держнагляду (контролю).
КМУ до 01.07.2018 р. повинен розробити і затвердити концепцію та план заходів з реформування системи державного нагляду (контролю) з метою впровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах господарської діяльності (п. 4 ст. 7 Закону про мораторій)
При цьому якщо читати цей пункт буквально, доходимо висновку, що ані про строки розробки критеріїв, ані про строки встановлення переліку органів-винятків мова не йде.
Сподіваємося, що принаймні з переліком контролюючих органів Кабмін затягувати не буде.