11.06.2018
Обмеження 50000 грн. стосується виключно готівкових розрахунків між підприємством і фізичною особою за товари, роботи, послуги і не поширюється на розрахунки за виплатами, пов’язаними з оплатою праці співробітників
Відповідь нас здивувала, хоча ми і вітаємо її нефіскальність (на жаль, з ДФС таке останнім часом трапляється нечасто).
Нагадаємо, що з 5 січня 2018 року було скасовано постанову № 210* і обмеження готівкових розрахунків було перенесено з неї до Положення № 148**.
* Постанова НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.
Спочатку в постанові № 210 обмеження готівкових розрахунків підприємств/ФОП з фізичними особами поширювалися тільки на розрахунки за товари, роботи, послуги. Проте згодом це формулювання звідти прибрали і формально під обмеження стали підпадати усі види готівкових розрахунків з фізичними особами, включаючи і зарплату. У винятки потрапили лише: 1) розрахунки госпсуб’єктів з бюджетами і цільовими фондами; 2) добровільні пожертвування і благодійна допомога; 3) використання (!) готівки, виданої на відрядження. Усі інші готівкові розрахунки повинні формально під обмеження підпадати. Усе це залишилося і в Положенні № 148.
Тому питання, яке було поставлене, цілком могло спонукати фіскалів до звичного фіскалення. Але, на диво, в цьому випадку відповідь була ліберальною. Це нам не дуже зрозуміло — адже ніяких ліберальних послаблень, порівняно з колишніми обмеженнями, Положення № 148 не привнесло…
Та і логіка відповіді дивна. Спочатку автори цитують п.п. 5 п. 3 розд. I Положення № 148, де визначено, що готівкові розрахунки — це платежі готівкою госпсуб’єктів і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, безпосередньо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) і іншого майна. Потім, нагадавши, що п. 6 розд. II Положення № 148 обмежив розрахунки готівкою між госпсуб’єктами і фізичними особами сумою 50 тис. грн., податківці «з місця в кар’єр» стверджують, що обмеження охоплює лише розрахунки за товари/роботи/послуги, а тому на виплати зарплати не поширюється!
Ми то, зрозуміло, не проти, однак чим це підтвердити? До того ж є низка консультацій у БЗ 109.13, в яких фіскали підводять під це готівкове обмеження розрахунки не за товари/роботи/послуги, наприклад, за готівковими виплатами дивідендів, вкладами до СК. Хоча щодо виплати дивідендів фіскали викладали і ліберальну думку, але при цьому відсилали для остаточної відповіді до НБУ (див. лист ДФСУ від 27.06.2017 р. № 843/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Звертаємо увагу, що податківці вже «відповідали» на запитання про понад50-тисячну зарплату (див. діючу консультацію у БЗ 109.13 і лист ОВПП ДФС від 06.03.2018 р. № 901/ІПК/28-10-01-03-11). Проте там вони ухилилися від відповіді і «перевели стрілки» на НБУ***.
*** Аналогічна відповідь у БЗ звучить і на запитання про отримання/видачу готівкою поворотної фіндопомоги в сумі, що перевищує 50 тис. грн. Про фіндопомогу див. також лист ДФСУ від 05.09.2017 р. № 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК.
В останній момент стало відомо, що НБУ в листі від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247 чітко висловився: виплати, пов'язані з оплатою праці (а також і фіндопомога) під обмеження підпадають. А тому перевищувати 50 тис. на день при видачі зарплати готівкою одному працівникові ми б не радили. Адже ІПК, що коментується, може звільнити від відповідальності тільки ТОВ, що поставило запитання (див. п. 52.2 ПКУ), а точніше — його посадових осіб, оскільки таке порушення карається адмінштрафом за ст. 16315 КУпАП (1700 — 3400 грн.).