11.06.2018

Працівник захворів у період міжвахтового відпочинку

Працівник-вахтовик (графік роботи «15 на 15») надав лікарняний лист, що підтверджує його хворобу в період міжвахтового відпочинку. Чи треба оплачувати такий лікарняний?

Спершу пояснимо, звідки «ноги ростуть» у цього запитання. І без теорії тут не обійтися ☺.

Вахтовий метод — це форма організації робіт за спеціальним режимом праці.

Застосовують його роботодавці у разі, коли не можуть забезпечити щоденне повернення працівників до місця постійного проживання.

Важливо! При вахтовому методі організації робіт працівникові надають вихідні не щотижня, а тільки після відпрацьованої вахти. При цьому міжвахтовий відпочинок відбувається в місцях постійного проживання працівників.

Досить поширеним є графік роботи «15 на 15», тобто 15 днів працівник працює (тривалість вахти), 15 днів — відпочиває.

От як раз на період такого міжвахтового відпочинку і припала хвороба працівника, про якого йшла мова в запитанні.

Із ст. 22 Закону № 1105* випливає, що основне «призначення» допомоги по тимчасовій непрацездатності — це повністю або частково компенсувати застрахованій особі втрату заробітної плати (доходу).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Це формулювання бентежить багатьох роботодавців, що мають справу з «вахтою». І зрозуміло чому. За дні міжвахтового відпочинку працівник зарплату не отримує. Тобто ніби як компенсувати нічого, а отже, лікарняний оплаті не підлягає…

Але такий висновок помилковий! Пояснимо.

Підстави для відмови в наданні лікарняних перелічені у ст. 23 Закону № 1105. Причому в ній не зазначено, що допомога не надається за період міжвахтового відпочинку застрахованої особи. Йдемо далі.

Порядком № 1266** встановлено: середню зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності обчислюють з розрахунку на 1 календарний день. А отже, зайнятість працівника і порядок обліку його робочого часу не впливають на порядок розрахунку лікарняних.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Причому при підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді із загальної кількості виключають лише ті календарні дні, на які припали:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (у тому числі й дні міжвахтового відпочинку), а також святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь в підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Лікарняні нараховують за календарні дні (у тому числі й вихідні дні, святкові та неробочі дні, вільні від роботи дні (якщо працівник працює в режимі неповного робочого тижня)), що припадають на період тимчасової непрацездатності і підлягають оплаті. Іншого п. 2 Порядку № 1266 не передбачено.

До речі, до аналогічного висновку доходить і Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15 (ср. ), стверджуючи, що для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які працюють вахтовим методом, застосовується загальний порядок обчислення середньої заробітної плати.