Таблиця даних платника: заповнюємо і подаємо

Кому потрібна Таблиця?

Зі статті на с. 18 ви вже знаєте, що одним з критеріїв ризиковості операцій є перевищення обсягу постачання товарів/послуг (зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 р.), над збільшеним у 1,5 раза обсягом їх придбання (у тому числі, імпорту) за цей же період. Або рівність зазначених обсягів. Якщо більше 75 % загальної суми такого перевищення становлять товари/послуги, визначені ДФС у переліку згідно з додатком до листа від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18, і «перевищувальльні» товари/послуги, не зазначені в Таблиці даних платника, — операція ризикова.

Ще один «ризиковий» критерій — зміна номенклатури постачання (для кодів товарів УКТЗЕД — на рівні перших чотирьох цифр, для кодів послуг згідно з ДКПП — на рівні перших двох цифр), здійсненого платникові ПДВ, за відсутності змінених товарів/послуг у Таблиці даних.

Тобто Таблиця даних знадобиться, якщо:

1) платник здійснює постачання товарів/послуг, перелічених податківцями кодів, і при цьому обсяги їх придбання за період з 01.01.2017 р. (згідно із зареєстрованими ПН/РК і митними деклараціями) в 1,5 і більше разів менше відповідних обсягів постачань.

Таке перевищення — постійний супутник виробників продукції, постачальників робіт і послуг, продавців «набірних» комплектів із покупних товарів тощо. Адже коди товарів/послуг на «вході» і на «виході» в таких платників різні. Крім того, перевищення може виникнути, якщо відповідні товари/послуги платник придбаває в неПДВшників. Або в ПДВшників, але отримувалися вони давно — ще до 01.01.2017 р. (точніше, перша подія з придбання була до цієї дати);

2) платник змінює номенклатуру постачання, здійсненого покупцеві-платникові ПДВ (для кодів товарів УКТЗЕД — на рівні перших чотирьох цифр, для кодів послуг згідно з ДКПП — на рівні перших двох цифр).

Щоправда, нагадаємо: при здійсненні ризикових операцій реєстрацію ПН/РК призупиняють тільки «не позитивним» платникам. Тож якщо платник має позитивну податкову історію (детальніше про це на с. 15), то Таблиця даних йому може й не знадобитися.

Хоча «позитивність» платника — поняття мінливе (розраховується податківцями щомісячно до 10 числа, що настає за звітним, і доступна платникові в електронному кабінеті). А ось дія Таблиці даних у часі не обмежена.

Зверніть увагу: Таблиця, врахована фіскалами з 01.07.2017 р., захищає від зупинення реєстрації всіх поданих у подальшому ПН/РК, складених на операції, зазначені в цій Таблиці (п. 38 Порядку зупинення реєстрації).

Тому навіть «позитивний» платник може перестрахуватися і подати Таблицю на випадок майбутньої втрати «позитивного» статусу. Тим паче, що

Так стверджують податківці (див. БЗ 101.17). І це повністю відповідає Порядку зупинення реєстрації, де про залежність між Таблицею і фактом зупинення реєстрації немає жодного слова.

До речі, якщо реєстрація ПН/РК уже призупинена, то Таблицею їх не розблокуєш. Для цього потрібно подавати «розблокувальні» документи, перелік яких наведений у п. 14 Порядку зупинення реєстрації (детально про них — у наступній статті). Але вона дозволить запобігти подальшим блокуванням ідентичних операцій («аналогічних» ПН/РК, які подаватимуться на реєстрацію надалі).

Таблиця не допоможе й тоді, коли ризиковим буде визнаний сам платник, а не здійснювані ним операції (детальніше про ризиковість платника на с. 11). Тоді ПН/РК зупинять, незважаючи на подані платником Таблиці.

Заповнюємо Таблицю даних

Форма Таблиці даних наведена в додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації.

Про те, як її заповнити, розповідають податківці (див. БЗ 101.17):

— у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» — зазначаємо види економічної діяльності згідно з КВЕД за ризиковими операціями. Причому зазначати код потрібно в кожному заповненому рядку. Тобто один і той же код КВЕД може бути зазначений кілька разів — стільки, скільки буде зазначено кодів товарів/послуг, що придбаваються і постачаються (виготовляються) в межах цього виду діяльності. А ось порожньою ця графа залишатися не повинна;

— у графі «Код згідно з УКТЗЕД/ДК 016:2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» — зазначаємо коди ризикових товарів згідно з УКТЗЕД або коди ризикових послуг згідно з ДКПП, які на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку. Причому, на наш погляд, цей рядок краще заповнити навіть у тому разі, якщо, на перший погляд здається, що відображати в покупках нічого. Наприклад, якщо платник постачає послуги оренди, то в кодах придбання можна зазначити коди комунальних послуг з вхідних ПН;

— у графі «Код згідно з УКТЗЕД/ДК 016:2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг)» — зазначаємо коди товарів згідно з УКТЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, які на постійній основі постачаються (виготовляються) платником.

Зверніть увагу:

А коди послуг згідно з ДКПП повинні містити від 5 (наприклад, 02.40) до 14 символів.

Загалом, правильно заповнена Таблиця даних виглядає так:

Приклад заповнення Таблиці даних

Зауважте: отримання попередньої плати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника права зазначити в Таблиці інформацію про товари, за які вона була отримана.

А враховуючи проблеми, з якими стикаються платники при розблокуванні «передоплатних» ПН/РК на практиці (детальніше про це — у наступній статті), подання «застережної» Таблиці в цих випадках дуже навіть доцільне.

Крім того, пам’ятайте:

Тобто якщо в Таблиці коди зазначені на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК — заповнити їх на рівні 12 цифр, то реєстрація таких ПН/РК може бути призупинена. Наприклад, код 33.12 і код 33.12.24-00.00 не ідентичні й розуміються як різні коди.

Складаємо пояснення до Таблиці

Разом з Таблицею даних обов’язково подають пояснення, в яких зазначають діяльність з можливим посиланням на податкову й іншу звітність платника (п. 31 Порядку зупинення реєстрації).

Що конкретно і як пояснювати, у Порядку зупинення реєстрації не зазначено. Ну а вимоги податківців із цього приводу давно відомі. Разом з Таблицею вони хочуть бачити інформацію (у вигляді сканованих копій документів) про наявність:

— приміщень (власних, орендованих);

— виробничих потужностей (власних, орендованих);

— земельних ділянок (власних, орендованих);

— найманого персоналу (основного, за сумісництвом);

— доходу від здійснення діяльності за попередній період;

— залишків готової продукції (найменування);

— залишків сировини (найменування).

Звісно, надавати зазначену інформацію потрібно з урахуванням особливостей діяльності кожного конкретного платника.

Так, наприклад, інформація про наявність земельних ділянок (власних, орендованих) особливо важлива для сільгоспників, що претендують на автоматичне врахування Таблиці (детальніше про це — у наступному розділі). До речі, наявність земельної ділянки в поясненні можна підтвердити, пославшись на відповідну декларацію із землі.

Інформація в поясненні про залишки готової продукції або залишки сировини, завислі станом на 01.01.2017 р., неодмінно знадобиться тим платникам, які планують здійснювати операції постачання за їх участю.

Зауважте: в офіційному виданні «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 47, с. 21—22 зазначено, що вищеназвані пояснення можна подати у вигляді бухдовідки, в якій міститься інформація про наявність у платника достатніх матеріальних і трудових ресурсів для здійснення зазначених у Таблиці видів діяльності.

Хоча краще, звісно, додати й копії документів — з ними шансів на те, що Таблиця буде врахована, безумовно, більше.

Порядок подання і розгляду Таблиці

Таблицю даних подають в електронній формі (J (F) 1312302) засобами електронного зв’язку (п. 39 Порядку зупинення реєстрації). Пояснення також вийде подати тільки в електронній формі (J(F) 1360102).

Розглядати подану Таблицю разом з поясненнями будуть комісії регіонального рівня протягом 5 робочих днів після дня її отримання. Після чого (протягом операційного дня) рішення про врахування/неврахування Таблиці стане доступне в електронному кабінеті платника.

Якщо Таблиця не врахована, у Рішенні обов’язково зазначать причину її неприйняття. Пам’ятайте!

Йдеться про це в самій формі Рішення. Та й податківці це підтверджують (див. БЗ 101.17).

Таблиця також може бути врахована в автоматичному режимі, якщо її подає:

1) сільгоспвиробник, який одночасно:

— внесений до Реєстру одержувачів бюджетної дотації згідно із Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» та/або станом на 31.12.2016 р. застосовував спеціальний режим оподаткування згідно зі ст. 209 ПКУ («тодішньої» редакції). Зверніть увагу: платники, що мають вказаний статус, роблять відмітку у відповідному полі шапки Таблиці;

— має у власності (користуванні) та/або в оренді земельні ділянки загальною площею більше 200 га включно станом на 1 січня, відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року;

— зазначив у Таблиці певні коди товарів згідно з УКТЗЕД (а саме: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12);

2) платник ПДВ, у якого одночасно:

— показник податкового навантаження понад 2 %. Нагадаємо, що його фіскали перераховують щомісячно (станом на 1 число) і кожного 10 числа він стає доступним в електронному кабінеті;

— показник приросту нарахованого ПДВ за місяць порівняно з максимальною місячною сумою за останні 12 місяців менше 40 %;

— обсяг постачань товарів/послуг, зазначених у поданій Таблиці, за останні 12 місяців становить більше 25 % загального обсягу постачань.

Зверніть увагу: якщо податкове навантаження понад 3 % (при тому ж показнику приросту), ПН/РК узагалі пройдуть повз моніторинг. Проте це ще не означає, що подавати Таблицю в такому разі немає сенсу. Адже, як ми вже з’ясували, її можна подати на майбутнє.

Чому можуть не врахувати/скасувати враховану Таблицю?

У формах Рішень про врахування/неврахування Таблиці, затверджених наказом № 144, виокремлено дві головні причини, з яких Таблиця може бути не врахована фіскалами:

— наявність в органах ДФС податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій;

— виявлена невідповідність визначених у Таблиці видів діяльності наявним у платника засобам/факторам виробництва.

Крім того, законодавець залишив ще одну «неідентифіковану» причину відмови — «Інше». Тож за бажанням податківці можуть причепитися до чого завгодно.

Наприклад, причиною відмови може бути дублювання даних у Таблицях. Тож, якщо ви вже зазначали в Таблиці певний код товарів/послуг і фіскали прийняли Таблицю, то в наступних Таблицях його вже не дублюйте.

Із цих же причин фіскали можуть скасувати вже прийняту (у тому числі в автоматичному режимі) Таблицю. Крім того, скасувати Таблицю вони мають право за наявності інформації, яка свідчить, що дані цієї Таблиці недостовірні.

Причому якщо скасована Таблиця була врахована в автоматичному режимі, то надалі її розглядатимуть у звичайному «п’ятиденному» порядку.