01.03.2018
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП).
На території України заробітна плата працівників підприємств виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України (ст. 23 Закону про оплату праці). При цьому ст. 3 Декрету № 15-93 визначено, що єдиним законним засобом платежу на території України є валюта України, якщо інше не передбачене цим Декретом або іншими актами валютного законодавства України.
Ця вимога підлягає безумовному виконанню щодо працівників — резидентів України. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.96 р. № 762 національною валютою України є гривня.
Таким чином, підприємство не має права виплачувати працівникам — резидентам України заробітну плату в іноземній валюті. Це чітко встановлено на законодавчому рівні. Такі працівники можуть отримувати заробітну плату виключно в гривнях (якщо, звісно, її виплата провадиться не в натуральній формі).
При цьому чинне законодавство не містить положень, які прямо забороняють встановлення заробітної плати в іноземній валюті працівникам — резидентам України. Адже в наведених нормах мова йде саме про виплату заробітної плати.
Так, ч. 2 ст. 97 КЗпП визначено, що форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Саме у колективному договорі сторони фіксують взаємні зобов’язання щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема і нормування та оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо). Таким чином, роботодавець може у колективному договорі встановити розміри зарплати працівників у прив’язці до іноземної валюти.
Але виплата заробітної плати працівникам-резидентам повинна проводитися у гривнях. Вимоги щодо здійснення перерахунку іноземної валюти в гривню також доцільно зафіксувати у колдоговорі.
Важливо! При написанні положень колдоговору, які регулюють установлення розмірів заробітної плати, слід врахувати таке.
Зміна курсу гривні до іноземної валюти може призвести до погіршення умов оплати праці працівника. Так, наприклад, у випадку зниження курсу іноземної валюти працівник-окладник отримає меншу суму заробітної плати за виконану норму праці. При цьому ст. 9 КЗпП встановлено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Отже, щоб не потрапити під дію ст. 9 КЗпП, сторонам колективного договору потрібно таким чином прописати його положення, що встановлюють розміри заробітної плати, щоб не допустити в односторонньому порядку зниження оплати праці в разі зниження курсу іноземної валюти.
Як приклад, у колективному договорі можна вказати, що заробітна плата встановлюється, припустимо, в євро та виплачується в національній валюті України з перерахунком за курсом НБУ на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, згідно з яким виплачувалася заробітна плата за попередній місяць.