29.03.2018

Нараховуємо дивіденди засновникам-фізособам

Дуже давно, а може й зовсім нещодавно вирішила одна (дві/три/чотири/п’ять...) людина створити підприємство. Навіщо? Щоб і самій мати джерело доходу, й іншим (найманим працівникам) надати можливості заробити. Працівники старанно працюють на благо підприємства і щомісячно отримують заробітну плату. А що ж наш «творець»? Він терпляче чекає... дивідендів. І ось рік минув, рішення про розподіл прибутку і виплату дивідендів прийняте й оформлене протоколом. Більше того, вже навіть виданий наказ про виплату дивідендів! Але перш ніж засновник отримає їх на руки, бухгалтер повинен визначитися з оподаткуванням цих виплат. Йому на допомогу наша стаття.

Дивідендний дохід віднесений п. 167.5 ПКУ до пасивних доходів. Порядок його оподаткування прописаний у п. 170.5 ПКУ.

Податковим агентом при нарахуванні (виплаті) такого доходу є резидент — емітент корпоративних прав (спрощенці — не виняток). Це прямо зазначено в пп. 170.5.1 і 170.5.2 ПКУ.

Для того, щоб правильно обкласти ПДФО і ВЗ дивіденди, бухгалтерові слід чітко розуміти, до якого виду вони належать. Так-так, розд. IV ПКУ ділить усі дивіденди аж на три види:

— привілейовані дивіденди;

— реінвестовані дивіденди;

— звичайні дивіденди.

Що ж, давайте пробіжимося по кожному виду дивідендів і розглянемо разом правила їх оподаткування. ☺

Привілейовані дивіденди

До привілейованих відносимо дивіденди, нараховані платникові податків за акціями або іншими корпоративними правами, що мають:

— статус привілейованих;

— інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку.

Для цілей оподаткування такі дивіденди прирівняли до заробітної плати (див. п.п. 170.5.3 ПКУ). Отже, з ними «працюємо» як зі звичайною зарплатою: утримуємо ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. Ось тільки вважаємо, що до бази обкладення ПДФО такі дивіденди повинні потрапляти в нарахованій сумі. Зменшувати їх на суму податкової соціальної пільги, на наш погляд, не можна. Адже виплата доходу відбувається не в межах трудових відносин.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ привілейовані дивіденди відображаємо:

— у розд. I з ознакою доходу «101»;

— у розд. II в рядку «Військовий збір» у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

ЄСВ на суму привілейованих дивідендів не нараховуємо. До зарплати вони прирівняні тільки для цілей обкладення ПДФО і ВЗ. Для ЄСВ привілейовані дивіденди залишаються дивідендами (статус виплати не змінюється).

Реінвестовані дивіденди

Тут ми з вами поговоримо про дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою-резидентом, що нараховує їх, за умови, що:

по-перше, таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

по-друге, в результаті такого нарахування збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Реінвестовані дивіденди виведені п.п. 165.1.18 ПКУ зі складу оподатковуваних доходів. Тобто ПДФО з таких дивідендів не утримуємо.

А ось

під обкладення ВЗ реінвестовані дивіденди підпадають за прямою вказівкою п. 1.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Ставка збору стандартна — 1,5 %

Ще один цікавий момент. У випадку з реінвестицією дивідендів акціонери по суті отримують дохід у негрошовій формі у вигляді акцій (часток, паїв). У базу обкладення ВЗ такий дохід потрапить у «чистій» сумі, яка дорівнює номінальній вартості нарахованих дивідендів, тобто без збільшення на «натуральний» коефіцієнт (див., зокрема, листи ДФСУ від 19.10.2017 р. № 2301/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 20.07.2017 р. № 1288/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, а також роз’яснення в підкатегорії 132.05 БЗ).

А як же бути зі сплатою ВЗ? Рекомендуємо підприємству попросити акціонера внести суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету з реінвестованих дивідендів, на розрахунковий рахунок або до каси підприємства, а потім ці кошти направити на сплату ВЗ.

Якщо ж строки сплати вже на часі, підприємство може сплатити ВЗ за рахунок своїх грошей, а потім попросити акціонера відшкодувати понесені витрати.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ реінвестовані дивіденди відображаємо:

— у розд. I з ознакою доходу «142»;

— у розд. II у рядку «Військовий збір» у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

ЄСВ немає.

Відображення в бухгалтерському обліку реінвестованих дивідендів див. у статті на с. 11.

Важливо! Якщо не виконується хоча б одна з двох умов, озвучених вище (наприклад, «поплили» пропорції участі акціонерів у статутному фонді емітента, оскільки один з акціонерів захотів отримати свої дивіденди на руки), то такі дивіденди слід віднести до звичайних дивідендів. Про них далі.

Звичайні дивіденди

Дивіденди, які ви нарахуєте, не відносяться ні до привілейованих, ні до реінвестованих? Чудово! Тоді їх обкладаємо ПДФО за ставкою:

— 5 % — якщо податковий агент — платник податку на прибуток;

— 9 % — якщо їх нараховує платник єдиного податку або інститут спільного інвестування.

І не забуваємо про ВЗ! Ставка — 1,5 %.

ЄСВ не буде (див. п. 14 розд. II Переліку видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ звичайні дивіденди відображаємо:

— у розд. I з ознакою доходу «109»;

— у розд. II у рядку «Військовий збір» у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку звичайних дивідендів наведений у статті на с. 35.

Дивіденди за кордон / з-за кордону

За кордон. У загальному випадку дивіденди, що нараховуються фізособам-нерезидентам, обкладаємо ПДФО за тими ж ставками, що і дивіденди, нараховані фізособам-резидентам (п.п. 170.10.1 ПКУ). Тобто працюємо за правилами, озвученим вище.

Здавалося б, усе просто, та (!) є одне але.

ПДФО в Україні віднесений до переліку податків, на які поширюються міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (двосторонні Конвенції). Отже, якщо між Україною і країною, резидентом якої є одержувач доходів, укладена двостороння Конвенція, і в ній прописані інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то податковий агент застосовує правила міжнародного договору (п. 3.2 і ст. 103 ПКУ).

Якщо говорити про дивіденди, то, зазвичай, «дивідендна» ст. 10 більшості Конвенцій передбачає, що дивіденди підлягають оподаткуванню в країні одержувача-нерезидента, проте водночас можуть також оподатковуватися і в країні їх виплати.

Водночас такі «дивідендні» норми Конвенцій важливо правильно розуміти. Їх не слід розцінювати як надання платникові податків будь-якої альтернативи і права вибору, в якій саме з двох країн оподатковувати дивіденди. Обидві країни (і країна — джерело виплати дивідендів, і країна, резидентом якої є їх одержувач) мають право оподатковувати дохід у вигляді дивідендів. При цьому

право першочергового оподаткування відводиться країні, що виплачує дивіденди

Проте таке право обмежується встановленим у відповідній Конвенції розміром ставок (наприклад, 5 %). Надалі в країні одержувача дивідендів, резидентом якої він є, ці дивіденди вже оподатковуватимуться «в повному обсязі» згідно з внутрішнім законодавством, але (!) вже з урахуванням податку, раніше сплаченого за кордоном (у країні виплати).

Хоча із загальних правил бувають і винятки. Тому вивчаємо уважно відповідну Конвенцію.

Важливо! Податковий агент має право застосовувати правила двосторонньої Конвенції, тільки якщо нерезидент підтвердить свій статус резидента країни, з якою Україною укладена така Конвенція. Яким чином? Надавши податковому агентові:

— довідку (або її нотаріально посвідчену копію) про статус податкового резидента, видану компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором. Така довідка діє тільки протягом того календарного року, в якому видана, і за загальним правилом має бути належним чином легалізована і перекладена відповідно до законодавства України (див., зокрема, роз’яснення в підкатегорії 102.18 БЗ);

— інші документи, якщо це передбачено відповідною Конвенцією (пп. 103.4 і 103.8 ПКУ).

А якщо іноземець — одержувач доходу не надав довідку про те, що він — резидент країни, з якою укладений договір про уникнення подвійного оподаткування? У цьому випадку доходи, що виплачуються такому нерезиденту, оподатковуйте за правилами і ставками, встановленим ПКУ.

Ну і декілька слів про ВЗ. Від сплати ВЗ «нерези» не звільнені. Тож утримуємо ВЗ з дивідендів, нарахованих нерезидентам, за ставкою 1,5 %.

Важливо! Виплату дивідендів нерезиденту-фізособі потрібно зазначити у формі № 1ДФ. Отже, йому необхідно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків.

«Дивідендний» авансовий внесок з таких дивідендів не сплачується. Усе спокійно і з податком на репатріацію. Він також не утримується з доходів нерезидентів-фізосіб з джерелом їх походження з України.

З-за кордону. Дивіденди від нерезидента обкладають ПДФО за ставкою 9 %. Причому суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, фізособа-одержувач дивідендів самостійно визначає в річній декларації про майновий стан і доходи. Для цього суму іноземних дивідендів перераховують у гривню за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання такого доходу.

А якщо власник (засновник) уже платив податок з таких доходів у країні їх виплати? Тоді він може скористатися механізмом уникнення подвійного оподаткування, передбаченим п.п. 170.11.2 ПКУ, і зарахувати податок, сплачений за кордоном, у рахунок податку, що підлягає сплаті в Україні. Саме зарахування проводять, якщо:

по-перше, між Україною і країною — джерелом виплати доходу укладена двостороння Конвенція;

по-друге, в одержувача доходу є довідки про суми сплаченого податку (збору), про базу та/або об’єкт оподаткування, видані державним органом країни, яка є джерелом виплати доходу (прибутку), уповноваженим стягувати такі податки (див. п. 13.5 ПКУ).

Також із закордонних дивідендів потрібно буде сплатити ВЗ. Ставка — 1,5 %.

Як бачите, нічого складного в оподаткуванні дивідендів, виплачуваних фізособам, немає. Дерзайте! І нехай у вас усе вийде! ☺

висновки

  • ПДФО утримуємо тільки з привілейованих (18 %) і звичайних (5 % — якщо виплата від прибутківця, 9 % — якщо від єдиноподатника) дивідендів.
  • ВЗ обкладаємо всі дивіденди, незалежно від їх виду. А ось ЄСВ на дивіденди не нараховують.
  • У загальному випадку дивіденди, які нараховуються фізособам-нерезидентам, обкладаємо ПДФО за тими ж ставками, що й дивіденди, нараховані фізособам-резидентам.