Новачкам щастить, але не завжди: нове ФГ не може бути платником сільгоспЄП

Відповідь на це запитання надає п.п. 291.4.7 ПКУ, де сказано, що новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками сільгоспЄП з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Звідки така несправедливість щодо новачків?

Давайте згадаємо, хто є платником єдиного податку (ЄП) групи 4 згідно з п.п. 4 п. 291.4 ПКУ. Отже, платником сільгоспЄП може бути суб’єкт господарювання:

1) який є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні п.п. 14.1.235 ПКУ;

2) в якого частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

Виходить, право перейти на сплату сільгоспЄП підприємство має, тільки якщо воно може розрахувати так звану сільгоспчастку і її розрахунковий розмір не нижче 75 %.

Для визначення сільгоспчастки беруть у розрахунок доходи підприємства за попередній рік. У свою чергу, попереднім податковим (звітним) роком для новостворених сільгоспвиробників абзац другий п. 294.2 ПКУ називає період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Звідси невтішний для новенького фермерського господарства висновок: новостворений сільгоспник, зареєстрований у травні 2018 року, не може перейти на сплату сільгоспЄП з 3 кварталу 2018 року, оскільки в перший рік роботи не має даних для розрахунку сільгоспчастки.

Так само роз’яснюють і податківці в категорії 108.02.01 БЗ.

Трохи інакше справа йтиме в тому випадку, якщо ваше фермерське господарство є не новоствореним, а утворене в результаті реорганізації. У цьому випадку потрібно згадати, в результаті якого зі способів реорганізації народилося фермерське господарство, і зазирнути в п.п. 291.4.3 ПКУ. Тут говориться, що якщо сільгоспвиробник створений шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма про дотримання сільгоспчастки, яка дорівнює або перевищує 75 % за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

— усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

— кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділення;

— особу, утворену шляхом перетворення.

Таким чином, платниками сільгоспЄП у рік створення можуть бути сільгосптоваровиробники, створені шляхом:

— злиття або приєднання. Проте є умова — сільгоспчастка за попередній податковий (звітний) рік, отримана всіма сільськогосподарськими товаровиробниками, що беруть участь у створенні, дорівнює або перевищує 75 % (п.п. 291.4.4 ПКУ);

— перетворення. За умови, що сільгоспчастка, отримана такою юрособою за попередній податковий (звітний) рік, не менше 75 % (п.п. 291.4.5 ПКУ).

І тільки з наступного року, за бажання, зможуть бути платниками сільгоспЄП сільгоспвиробники, створені шляхом поділу або виділення (п.п. 291.4.6 ПКУ).