17.05.2018

«Немає проблем? Створимо!», або Вигадки фіскалів про ЄРПН-реєстрацію РК

Цього року на початку весни читачі буквально «засипали» нашу «гарячу лінію» запитаннями про проблеми із реєстрацією РК. На жаль, єдине, що працювало для усунення цих проблем, — метод «наукового штрику». Бо ж проблеми з ЄРПН-реєстрацією були не тому, що читач неправильно заповнював РК, а тому, що фіскали раптово ввели низку додаткових вимог до заповнення РК, не прописаних у Порядку № 1307. Доходило до того, що платники не могли зареєструвати РК через один зайвий пробіл у номенклатурі! У цій статті спробуємо створити концентровану «добірку» подібних вигадок фіскалів.

Звичайно, вигадані проблеми з реєстрацією РК виникають тому, що ваші РК «сканує» не людина, а машина. А «мозок» машини не сприймає інформацію відповідно до її сутності. Для нього важливою є лише форма інформації, відповідно до налаштувань, які закладаються людьми, — і як правило, не тими, в яких щодня виникають проблеми з реєстрацією РК.

Наведемо кілька типових ЄРПН-«лайок». Тобто так званих «причин», які платники бачать у квитанціях при спробі зареєструвати РК. Причин абсолютно надуманих, якщо не сказати абсурдних.

Лайка № 1: «Значення граф 3 — 6, 8, 11, 12 повинно бути однаковим в усіх рядках»

Це — чи не найпопулярніша «лайка». Мабуть, кожен другий читач, який звертався на нашу «гарячу лінію» з проблемами ЄРПН-реєстрації РК, скаржився на цю фразу. Що вона означає? Та, власне, лише те, що коли ви у РК зазначаєте номер рядка ПН, яку коригуєте, система автоматично знаходить цей рядок у зазначеній ПН і починає, пробачте, «тупо» його сканувати. Не за змістом, а саме за формою. Невідповідність із первісною ПН може «вилізти» через будь-яку дрібницю. Наведемо приклади.

Зайві символи. Будь-який зайвий знак (кома, крапка, пробіл, інший порядок скорочення, велика буква замість маленької, лапки тощо) сприймаються системою як невідповідність рядка у РК первісним даним щодо цього рядка у ПН. Тому задля додаткового спокою ми б рекомендували, наприклад, копіювати (а не перенабирати) номенклатуру постачання, слідкувати, чи не вкрався зайвий пробіл перед даними чи після них, коли ви заповнюєте тут чи іншу графу і т. п.

Приховані символи. Невідповідність, яка стане причиною «сварки» із системою, можуть створити не тільки видимі, але і невидимі символи. Точніше, символи, які «закралися» до порожніх граф РК. Згідно з п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307 порожні графи ПН і РК мають бути саме порожніми і не містити нулів, прочерків чи інших подібних символів. Але іноді електронна форма документів підводить під цю проблему.

Наприклад, у якійсь графі, яка у вас має бути порожньою, у вас «сидить» нуль, який ви не бачите, аж допоки не «станете» курсором у цю графу. Або ж ви випадково у якійсь порожній графі натиснули клавішу Enter або Tab. У цих випадках система теж сприймає рядок РК як такий, що відрізняється від рядка ПН, який потрібно відкоригувати.

«Старе вино у нові міхи». Також проблема невідповідності рядка РК рядку первісної ПН може поставати у тому випадку, коли ми зараз складаємо РК до «старих» ПН. Наприклад, якщо потрібно скласти РК до ПН, складеної за формою, затвердженою наказом від 22.09.2014 р. № 957 (ср. ), де взагалі не було нумерації рядків. Або ж потрібно скласти РК до ПН, складеної до 01.01.2017 р., коли для більшості товарів (і для усіх послуг) необов’язковим було зазначати код УКТ ЗЕД (код ДКПП). У таких випадках просто фізично неможливо домогтися повної відповідності між ПН і РК.

Фіскали дозволяють не заповнювати графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» у РК до ПН старої форми (див. консультацію із БЗ, категорія 101.15). Але чи працює цей принцип на практиці? Дзуськи! На практиці система навпаки вимагає зазначати у РК номер рядка ПН. І якщо у самій ПН такого рядка немає, його треба присвоїти (підрахувати). Детальніше про це читайте у статті на с. 17 сьогоднішнього номера. Тож у випадку з номером рядка фіскали налаштували систему ЄРПН-реєстрації на обов’язкову наявність у РК номера рядка ПН. Так само, як і у випадку з кодом УКТ ЗЕД (кодом згідно з ДКПП). Адже РК з кодом УКТ ЗЕД до ПН, у яких не було зазначено код УКТ ЗЕД, система на початку травня почала приймати.

Лайка № 2: «Поле «Причина коригування» містить неприпустиме значення»

Це — та причина, яка чи не першою «огорошила» платників на самому початку цьогорічної весняної «епопеї» з ЄРПН-реєстрацією РК. Раптом, без усяких попереджень, було введено так звані «індикативні причини коригування». І лише потім, заднім числом, ДФСУ роз’яснила, що наразі система «розуміє» лише сім причин коригування: (1) «Зміна кількості»; (2) «Зміна ціни»; (3) «Зміна номенклатури»; (4) «Повернення товару або авансових платежів»; (5) «Зменшення обсягу при нульовій кількості»; (6) «Зменшення кількості при нульовому обсязі»; (7) «Усунення неоднозначностей».

Причини коригування зазначаємо у РК без лапок і у точній відповідності до перелічених фраз. Будь-які інші причини коригування система наразі не сприймає. Детально про те, під які ситуації підходить кожна із зазначених причин, читайте на с. 14.

Лайка № 3: «Документ має містити парну кількість рядків»

Ця проблема «постукалася» у двері (і у вікна) платників ПДВ майже одночасно з попередньою. Разом із введенням «індикативних» причин коригування фіскали раптово вирішили, що здійснювати РК-коригування необхідно у два рядки: першим рядком — повністю «анулювати» рядок ПН, який виправляється, а другим рядком — зазначати правильні дані, проставляючи у графі 1 РК вже не порядковий номер рядка первісної ПН, а номер, наступний за останнім номером рядка у ПН. Вперше це офіційно засвідчила консультація із БЗ, категорія 101.15 (наш коментар до неї читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 3).

Більше того, вимога про «парну кількість рядків» на практиці виникла ще й до того, як система почала вимагати, аби рядки у РК заповнювалися винятково у форматі «-»/«+». Наприклад, у вас часткове повернення товарів, які у ПН зазначено у рядках під номерами 3 і 5, а всього у ПН сім рядків. Тоді у графі 1 першого рядка РК зазначаємо «3» і анулюємо рядок 3 ПН (зі знаком «мінус»), а у графі 1 другого рядка РК зазначаємо «8» і правильну кількість першого повернутого товару (зі знаком «плюс»). І тільки після цього третім рядком РК анулюємо рядок 5 ПН, а четвертим рядком (у графі 1 зазначаємо «9») зазначаємо правильну кількість другого повернутого товару. Тобто показувати спочатку два рядки з «мінусом», а потім два рядки з «плюсом» в одному РК не виходить.

Лайка № 4: «Значення поля «Причина коригування» повинно бути однаковим у відповідних рядках із негативним і позитивним значеннями обсягу»

Що означає ця довга-предовга фраза? На практиці вона зводиться до того, що в одному РК фактично неможливо здійснити коригування з двома різними причинами. Навіть якщо це «правильні» причини коригування, перелічені нами вище, і навіть якщо рядки у РК йдуть парами й у форматі «-»/«+».

Тож якщо вам потрібно в одній ПН здійснити коригування з двома різними причинами (чи то по різних рядках, чи то по одному й тому самому) — доведеться складати два різних РК. Що, в свою чергу, в деяких випадках може призвести до лайки № 1 (див. вище). Це вже якщо не говорити про те, якщо випадково поставили помилкову причину коригування.

Що ж... Хтось, мабуть, вже промовив, що в нього «немає слів, самі тільки вигуки». Але не варто впадати у відчай! Переживемо і це. Тримайтеся!